Анотація
Проаналізовано найважливіші теоретичні та методичні аспекти вивчення хімії у закладах загальної середньої освіти. Для з’ясування рівня підготовки учнів/учениць закладів загальної середньої освіти з хімії, їхнього бачення щодо місця хімії у майбутній професії та задля прогнозування чисельності потенційних абітурієнтів на хімічні та природничі спеціальності проведено констатувальний педагогічний експеримент. Анонімно опитано учнів 10–11 класів СЗШ № 67, № 97, № 27 м. Львова та ліцею № 80 Львівської міської ради. З’ясовано, що здобувачі освіти вивчають хімію за рівнем стандарту. Результати констатувального експерименту засвідчили: лише 50,3 % учнів вважають, що отриманих знань з хімії є достатньо для вступу до ЗВО на природничі, медичні, фармацевтичні та технічні спеціальності (за навантаження 1,5–2 уроки на тиждень), 90,65 % не планують здавати НМТ з хімії, а 84,93 % вступати на спеціальність, пов’язану з хімією. Приблизно 87 % опитаних ніколи не брали участь у олімпіадах, турнірах, конкурсах або наукових дослідженнях з хімії. Загалом 89 % опитаних здобувачів освіти не використовують для вивчення хімії жодних додаткових ресурсів. Приблизно 89,4% школярів хотіли б збільшити практичну (експериментальну) складову уроку. Самооцінювання учнями рівня сформованості їхніх умінь і знань з хімії засвідчило, що високий рівень мають 8,3 % учнів, достатній – 26,06 %, середній – 52,5 %, низький – 9,9 % та дуже низький – 3,24 %. Варто зазначити, що вияв достатнього рівня коливався від 10,5 % до 28 % у десятикласників та від 15,9 % до 50 % в одинадцятикласників. Вияв середнього рівня коливався від 37 % до 79,8 % у десятикласників та від 33,3 % до 68,2 % в одинадцятикласників. Зменшення навчального часу на вивчення хімії в рамках Нової української школи сприятиме зниженню мотивації до подальшого вивчення предмету. Абітурієнти не вступатимуть на спеціальності, пов’язані з природничими науками, і це призведе до скорочення кількості фахівців, що є важливим критерієм для формування покоління, здатного до наукового та технологічного розвитку країни у післявоєнний період.
Посилання
Державний старндарт базової середньої освіти. URL: (https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalnaserednya-osvita/derzhavni-standarti).
Концепція Нової української школи. URL: (https://mon.gov.ua/tag/nova-ukrainska-shkola? ).
Астахов О. І., Чайченко Н. Н. Дидактичні основи навчання хімії. Київ : Радянська школа, 1984. 128 с.
Березан О.В. Про організацію власної навчальної діяльності учнів при вивченні хімії. Педагогічний пошук. 2002. № 4.
Бірук Н. П. Дослідницькі здібності як основа розвитку науково-дослідницької обдарованості особистості. Теоретичні і методичні засади розвитку і самовдосконалення особистості педагогановатора в контексті модернізації нової української школи : зб. наук.- метод. праць, Житомир : «Евенок О.О.» 2017. С. 75−79.
Блажко О. А. Загальна методика навчання хімії: навч. посіб. Вінниця: «Едельвейс і К», 2008. 242 с.
Величко Л. П. Методична система навчання хімії: перезавантаження. «Біологія і хімія в сучасній школі». 2013. № 3. С.7–13.
Грабовий А. К. Теоретико-методичні засади навчального хімічного експерименту в загальноосвітніх навчальних закладах. Черкаси : ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2012. 376 с.
Грабовий А. К. Дослідницька діяльність учнів з хімії в загальноосвітніх навчальних закладах. Київ : Рідна школа. 2014. № 14. С.52–57.
Гурняк І. А. Методичні підходи до підвищення мотивації вивчення хімії в основній школі. Педагогічні науки : зб. наук. праць. Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка. 2009. Ч. 1. С. 39–50.
Лашевська Г. Ужитковий експеримент як складова допрофесійної підготовки з хімії. Біологія і хімія в школі. 2009. № 6. С. 13–14.
Липова Л., Морозова Л., Філенко І. Особливості навчальної діяльності в профільних класах. Шлях освіти. 2006. № 1. С.35-41.
Савчин М. М. Шкільний хімічний експеримент як система та його дидактичне забезпечення. Педагогічна Думка. 2003. № 1–2. С.36–44.
Староста К. Є., Староста В. І. Завдання з хімії як засіб розвитку учнів та вчителя. Матеріали V Всеукр. наук.-метод. конф. «Проблеми післядипломної освіти педагогів». Ужгород. 2003. С.158–163.
Стрижак Д. О., Шиян Н. І., Стрижак С. В., Криворучко А. В. Формування дослідницької компетентності учнів при вивченні хімії. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Теорія та методика навчання природничих наук. 2023. № 4. С.154-164. URL: https://DOI:10.31652/2786-5754-2023-4-154-164
Чайченко Н. Н. Сучасна методика формування у школярів теоретичних знань з основ хімії. Суми : Нота Бене, 2001. 163 с.
Шпирка З., Юсип С. Дослідницька діяльність здобувачів середньої освіти у процесі вивчення хімії. Праці НТШ Хім. Науки. 2024. Т. LXXV. C. 188–198. URL: https://doi.org/10.37827/ntsh.chem.2024.75.188
Ярошенко О. Г., Коршевнюк Т. В. Виклики НУШ предметному навчанню хімії у закладах загальної середньої освіти. Проблеми та перспективи розвитку природничої освітньої галузі : зб. наук. праць за матеріалами ІV Всеукр. наук.-практ. конф. із міжнародною участю, 17–18 квітня 2024 р., м. Переяслав. Ч. 1. С.28–32.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.