ІНТЕГРАЦІЙНИЙ ПІДХІД У ФОРМУВАННІ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗНАНЬ ЗАСОБАМИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІН ХІМІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ
PDF

Ключові слова

інтеграційний підхід, функціональні знання, дослідницька діяльність, хімічна освіта, цифрові лабораторії

Як цитувати

ІНТЕГРАЦІЙНИЙ ПІДХІД У ФОРМУВАННІ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗНАНЬ ЗАСОБАМИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІН ХІМІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ. (2025). Scientific Notes of Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University Section Theory and Methods of Teaching Natural Sciences, 8, 100-107. https://doi.org/10.31652/2786-5754-2025-8-100-107

Анотація

У статті здійснено теоретичний аналіз інтеграційного підходу до формування функціональних знань у процесі дослідницького вивчення хімічних дисциплін. Поняття «функціональні знання» розглядається як багаторівневе інтегроване утворення, що поєднує когнітивні концепти, операційні вміння та рефлексивноціннісні установки, забезпечуючи їх мобільність у нових навчальних, міждисциплінарних і професійних контекстах. Акцентовано, що функціональні знання відрізняються від декларативних та процедурних високим рівнем інтегрованості, контекстуальності та здатністю до переносу. Обґрунтовано, що саме дослідницька діяльність, організована за трирівневою моделлю (репродуктивний – реконструктивний – евристичний рівні), виступає ключовим механізмом формування функціонального знання в освітньому процесі. Представлено сукупність дидактичних умов ефективного впровадження інтеграційного підходу: проблемно-орієнтований зміст, цифрові експериментальні платформи, гнучка модульна структура курикулуму, багаторівнева система оцінювання. Виокремлено три складові моделі інтеграційно-дослідницького середовища: контентну (наскрізні теми, міжпредметні узгодження), процесуальну (змішане навчання, STEM-проєкти, цифрові лабораторії) та оцінювально-рефлексивну (портфоліо, само- й взаємооцінювання, цифрові формати контролю). Зазначено потенційні ризики імплементації моделі (контентне перевантаження, недостатня готовність викладачів, обмеження лабораторної бази) й окреслено шляхи їх мінімізації через цифровізацію досліджень і підвищення педагогічної кваліфікації. Модель забезпечує трансформацію предметного знання у функціональне, орієнтована на розвиток дослідницької автономії здобувачів освіти, і відповідає вимогам компетентнісної та STEMорієнтованої хімічної освіти. Особливу увагу приділено ролі міждисциплінарних кейсів, які стимулюють застосування знань у нових контекстах. Показано, що ефективність моделі зростає за умов залучення здобувачів до етичного осмислення результатів досліджень. Окреслено перспективи масштабування інтеграційної моделі у систему фахової передвищої та вищої хімічної освіти.

PDF
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.