ГЕОГРАФІЧНА ОСВІТА В УКРАЇНІ: QUO VADIS?

Анотація

У статті розглянуто окремі проблеми, вирішення яких призведе до оновлення й підвищення якості географічної освіти в Україні. На основі багаторічного досвіду роботи в загальноосвітній та вищій школах з врахуванням світових трендів сучасної освіти і науки проаналізовано основні проблеми, які виникають при викладанні географічних дисциплін в Україні. З-поміж основних проблем, які перешкоджають ефективному викладанню географічних дисциплін, виокремлено: діалектичність класичних концепцій у географії, суперечлива географічна термінологія, невпорядкована і застаріла
топоніміка, однобічне представлення диференціації земної поверхні на географічних картах, некоректність «географічних рекордів», застарілий фізико-географічний аналіз України, недостатня популяризація регіональних досліджень України, надмірна діджитазація освітнього процесу тощо. Використано теоретичні методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення та порівняння. Матеріали отримано на основі поєднання результатів багаторічних польових досліджень ландшафтів України та емпіричного досвіду викладання географії у провідних закладах середньої та вищої освіти Вінницької, Житомирської й Черкаської областей. Виокремлення основних проблем викладання географії для школярів та студентів ґрунтується на
загальнонаукових систематичній, системній і модельній парадигмах. Новизна дослідження полягає в тому, що здійснено комплексний аналіз окремих проблем, які виникають при викладанні географії як у середній школі, так і в закладах вищої освіти. Практична значущість здобутих результатів зумовлена тим, що викладені авторами ідеї можуть стати у нагоді
представникам Міністерства освіти і науки України та стейкхолдерам освітніх програм для оптимізації географічної освіти в Україні.