ПОЧАТОК ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ ДИТИНИ: ПОГЛЯДИ СТУДЕНТІВ БІОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Анотація

Метою статті є виявлення та аналіз поглядів студентів біологічних спеціальностей щодо оптимального віку для початку екологічного виховання дитини. Дослідження є особливо актуальним в умовах глобальних екологічних викликів, коли формування екологічної свідомості суспільства стає пріоритетним завданням. Теоретичною основою роботи є аналіз наукових джерел українських та зарубіжних вчених, які підкреслюють важливість раннього емоційного та сенсорного зв’язку дитини з природою як фундаменту для подальшої проекологічної поведінки. Емпірична частина дослідження проведена методом онлайн-опитування, в якому взяли участь 236 студентів бакалаврату та магістратури біологічного факультету Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет». Для опрацювання даних використана комп’ютерна програма IBM SPSS Statistics 23, що дозволило провести кількісний та якісний аналіз результатів залежно від рівня освіти (бакалаврат/магістратура), статі, форми навчання, спеціальності та місцезнаходження рідної школи респондентів. Встановлено, що переважна більшість студентів (понад 90%) вважає оптимальним віком для початку екологічного виховання дошкільний період. Це свідчить про глибоке розуміння студентами біологічних спеціальностей фундаментальних засад розвитку особистості, які формуються саме в ранньому дитинстві. Аналіз за допомогою χ²-критерію Пірсона підтвердив, що погляди студентів є статистично подібними за більшістю ознак (стать, форма навчання, місцезнаходження рідної школи, спеціальність), що свідчить про універсальність їхніх переконань. Однак, виявлено статистично значущу різницю між студентами бакалаврату та магістратури. Магістранти, які мають більший досвід науково-дослідної роботи та вивчення профільної літератури, схиляються до більш ранніх етапів початку екологічного виховання. Це підтверджує, що досвід та рівень академічної підготовки впливають на формування професійно-педагогічних поглядів майбутніх фахівців. Результати дослідження мають практичну цінність для вдосконалення освітніх програм, спрямованих на розвиток екологічної компетентності, а також підготовки майбутніх учителів.