ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРЕНІНГОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ

Анотація

Тренінгові технології дедалі більше утверджуються як важливий компонент сучасної соціальної роботи, особливо в умовах тривалих соціальних криз, збройного конфлікту, вимушеного переміщення населення та глибоких суспільних трансформацій. В Україні повномасштабна війна суттєво загострила соціальні проблеми та зумовила потребу у впровадженні ефективних, гнучких і практикоорієнтованих методів професійної діяльності. У статті здійснено теоретичний огляд тренінгових технологій у соціальній роботі з акцентом на їх концептуальні засади, класифікацію та відповідність актуальним потребам українського суспільства.

Розглянуто тренінгові технології як окрему форму професійної діяльності у соціальній роботі та окреслено їх відмінності від психоосвітніх і терапевтичних втручань. Особливу увагу приділено експерієнційному навчанню як методологічній основі тренінгових підходів, що передбачає активну участь, рефлексію та формування практичних навичок. Запропоновано класифікацію тренінгових технологій, зокрема навичкові, психоосвітні, резилієнс-орієнтовані та MHPSS-тренінги, а також громадсько-орієнтовані й партисипативні формати.

Окремо проаналізовано застосування тренінгових технологій у контексті воєнних викликів, зокрема у роботі з ветеранами, внутрішньо переміщеними особами, громадами та фахівцями соціальної сфери, які зазнають професійного вигорання. Зроблено висновок, що тренінгові технології є важливим інструментом підвищення професійної спроможності, розвитку стійкості та психосоціального благополуччя в сучасній соціальній роботі України.