Анотація
У статті досліджується значення групової корекційної та терапевтичної роботи з дітьми, у яких діагностовано розлад аутистичного спектру (РАС), і представлено її як один із найефективніших і найперспективніших підходів у сучасній психологічній та педагогічній практиці. Розлад аутистичного спектру характеризується особливими особливостями розвитку, зокрема труднощами в соціальній комунікації, обмеженими або дуже специфічними інтересами та повторюваними моделями поведінки. Ці особливості є не тільки основними діагностичними критеріями, а й важливими чинниками, що визначають структуру та ефективність групових втручань.
Надається комплексний аналіз науково обґрунтованих практик у сфері групової терапії та навчання соціальних навичок для дітей з аутизмом. Розглядаються різні моделі та стратегії групової роботи, від структурованих занять з розвитку навичок до більш гнучких і творчих терапевтичних форматів. Підкреслюється роль взаємодії з однолітками, кооперативних ігор та моделювання як механізму, що сприяє набуттю комунікативних навичок та просоціальній поведінці. Крім того, у статті підкреслюється важливість залучення батьків як учасників терапевтичного процесу, так і посередників у застосуванні засвоєних стратегій у домашньому та шкільному середовищі.
Особлива увага приділяється ширшому соціальному та культурному контексту, в якому проводиться групова терапія. У статті обговорюється актуальність міркувань, пов'язаних з ідентичністю, таких як повага до мовних уподобань у дискурсі про аутизм та уникнення стигматизуючої термінології. Крім того, підкреслюється необхідність забезпечення зовнішньої валідності при адаптації терапевтичних методів у різних освітніх та культурних середовищах. Це особливо актуально в контексті інтеграції традиційних психотерапевтичних технік із сучасними технологічними підходами, такими як цифрові платформи та системи телепідтримки.
Посилання
Adler, E. J., Schiltz, H. K., Glad, D. M., Lehman, S. A., Pardej, S. K., Stanley, R. E., & Van Hecke, A. V. (2022). Brief report: A pilot study examining the effects of PEERS® for adolescents telehealth for autistic adolescents. Journal of Autism and Developmental Disorders, 52(12), 5491–5499. https://doi.org/10.1007/s10803-022-05666-0
Botha, M., Hanlon, J., & Williams, G. L. (2021). Does language matter? Identity-first versus person-first language use in autism research: A response to Vivanti. Journal of Autism and Developmental Disorders, 53(2), 870–878. https://doi.org/10.1007/s10803-020-04858-w
Gates, J. A., Kang, E., & Lerner, M. D. (2017). Efficacy of group social skills interventions for youth with autism spectrum disorder: A systematic review and meta-analysis. Clinical Psychology Review, 52, 164–181. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2017.01.006
Higgins, J. M., Arnold, S. R. C., Weise, J., Pellicano, E., & Trollor, J. N. (2021). Defining autistic burnout through experts by lived experience: Grounded Delphi method investigating #AutisticBurnout. Autism, 25(8), 2356–2369. https://doi.org/10.1177/13623613211019858
Jonsson, U., Choque Olsson, N., & Bölte, S. (2016). Can findings from randomized controlled trials of social skills training in autism spectrum disorder be generalized? The neglected dimension of external validity. Autism, 20(3), 295–305. https://doi.org/10.1177/1362361315583817
Karst, J. S., Van Hecke, A. V., Carson, A. M., Stevens, S., Schohl, K., & Dolan, B. (2015). Parent and family outcomes of PEERS: A social skills intervention for adolescents with autism spectrum disorder. Journal of Autism and Developmental Disorders, 45(3), 752–765. https://doi.org/10.1007/s10803-014-2231-6
Moody, C. T., & Laugeson, E. A. (2020). Social skills training in autism spectrum disorder across the lifespan. Child and Adolescent Psychiatric Clinics of North America, 29(2), 359–371. https://doi.org/10.1016/j.chc.2019.11.001
Soares, E. E., Bausback, K., Beard, C. L., Higinbotham, M., Bunge, E. L., & Gengoux, G. W. (2020). Social skills training for autism spectrum disorder: A meta-analysis of in-person and technological interventions. Journal of Technology in Behavioral Science. https://doi.org/10.1007/s41347-020-00177-0
Sembrat D., Liashch O. Gender and age characteristics of the emotional burnout phenomenon among it employees. Personality and environmental issues. Vinnytsia: VSPU, 2024. Volume 3 Issue 1. Р. https://intranet.vspu.edu.ua/pei/index.php/journal/article/view/61

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2024 Оксана Лящ