ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ЗВІЛЬНЕНИХ З ПОЛОНУ ЯК БАЗОВА СКЛАДОВА ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ РЕІНТЕГРАЦІЇ: НОРМАТИВНІ ГАРАНТІЇ

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження психологічної реабілітації звільнених з полону осіб як базової складової державної системи реінтеграції в умовах повномасштабної війни та післявоєнного відновлення України. Обґрунтовано, що перебування у полоні є однією з найбільш тяжких форм екстремальної психотравматизації, яка супроводжується тривалим психологічним тиском, ізоляцією, фізичним і психічним насильством та спричиняє комплексні негативні наслідки для психічного здоров’я особи. Встановлено, що наслідки полону проявляються у вигляді посттравматичних стресових розладів, тривожних і депресивних станів, емоційної дезадаптації, порушення соціального функціонування та кризи ідентичності, що обумовлює необхідність довготривалого психологічного супроводу та постізоляційної підтримки.

Проаналізовано сучасне нормативно-правове забезпечення права осіб, звільнених з полону, на психологічну допомогу та психологічну реабілітацію. Досліджено положення Закону України «Про систему охорони психічного здоров’я», Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», а також підзаконних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України у сфері реінтеграції звільнених осіб.

Особливу увагу приділено аналізу декомпресії (постізоляційної) як первинної форми психологічної реабілітації, спрямованої на стабілізацію психоемоційного стану, відновлення відчуття безпеки та поступове опрацювання травматичного досвіду. Обґрунтовано доцільність впровадження людиноцентричного, травмоінформованого та ресурсно орієнтованого підходів у системі психологічної реабілітації звільнених з полону. Встановлено, що сучасна державна політика у сфері психічного здоров’я поступово трансформується від медичної та компенсаторної моделі до моделі посттравматичного зростання, спрямованої на відновлення адаптаційного потенціалу особистості та її соціальної реінтеграції.