ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ В СОЦІОКУЛЬТУРНІЙ ТЕОРІЇ К. ХОРНІ

Анотація

У статті подано комплексний аналіз соціокультурної концепції особистості К. Горні, однієї з ключових фігур неофрейдизму. Акцент зроблено на її внеску в переосмислення класичного психоаналізу, зокрема в критику біологічного редукціонізму та формування нових уявлень про роль соціального контексту в розвитку особистості. Висвітлено основні поняття теорії К. Горні: базова тривога, «замкнуте коло», базовий конфлікт, концепція ідеалізованого «Я» та механізми екстерналізації. Проаналізовано три типи невротичних стратегій – рух «до людей», «проти людей» і «від людей», а також пов'язані з ними приховані неврози сучасності. Особлива увага приділяється феміністичному аспекту теорії К. Горні, її полеміці з гендерними позиціями З. Фрейда та ролі культурних орієнтирів у формуванні гендерної ідентичності. Підсумовується значення теорії К. Горні для сучасної психотерапевтичної практики, зокрема у роботі з тривожними розладами, проблемами самовизначення, нарцисичними структурами особистості та міжособистісними конфліктами.  Стаття базується на сучасних дослідженнях українських та зарубіжних авторів, які інтерпретують спадщину К. Горні у світлі новітніх психодинамічних, гуманістичних та інтегративних підходів. Обґрунтовано актуальність вивчення її ідей у контексті психологічних викликів XXI століття.