РОЗВИТОК КОГНІТИВНОГО АСПЕКТУ КРЕАТИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ ГРУПОВОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ТРЕНІНГУ

Анотація

Дослідження присвячене проблемі розвитку креативності в підлітковому віці як важливого чинника сучасної освіти та особистісного зростання. Актуальність дослідження визначається реформою освітньої системи в Україні, яка наголошує на важливості інноваційного мислення, гнучкості та здатності знаходити нестандартні рішення у професійній та соціальній діяльності. Креативність розглядається як інтегративна особистісна характеристика, що дозволяє долати стереотипи, трансформувати реальність та генерувати оригінальні ідеї. Особлива увага приділяється когнітивній складовій креативності, яка включає дивергентне мислення, оригінальність та здатність до реструктуризації когнітивних бар'єрів.
Теоретична основа дослідження поєднує системний підхід із відомими психологічними теоріями: концепцією психосоціального розвитку Еріксона, концепцією творчості особистості В.О. Моляка, структурно-динамічною теорією інтелекту Торранса та теоріями творчого пізнання Р.А. Фінке, Т.Б. Уорда та С.М. Сміта. На основі цієї концептуальної основи метою статті є теоретичне та експериментальне обґрунтування використання групового психологічного тренінгу як ефективного інструменту розвитку когнітивного аспекту творчості у молоді.

Методологічна база включала формувальний експеримент із 30 учасниками (15 в експериментальній групі та 15 в контрольній групі), спеціально розроблену навчальну програму та набір діагностичних інструментів: Шкала самооцінки інноваційних якостей особистості (Лебедєва, Татарко), опитувальник типу мислення та креативності (Брунер, адаптований Резапкіною) та аналітично-холістична шкала (Чой, Ку, Чой). Навчальна програма була структурована у три модулі:  саморефлексія та ціннісне ставлення до себе, подолання бар'єрів креативності та креативна самореалізація.

Результати показують, що групове психологічне навчання призводить до статистично значущого поліпшення творчого мислення, інноваційного потенціалу, здатності вирішувати проблеми та цілісного когнітивного оброблення інформації. Учасники експериментальної групи повідомили про підвищення впевненості у творчому самовираженні, більшу відкритість до нового та сильнішу мотивацію до самореалізації. Важливо, що групова динаміка стала головним каталізатором змін, забезпечивши безпечний простір для експериментів, соціального підкріплення та взаємного навчання.
Результати підтверджують, що групове психологічне навчання є високоефективним методом розвитку когнітивної складової креативності в підлітковому віці. Воно не тільки зміцнює індивідуальні навички, але й трансформує сам стиль мислення в бік більшої гнучкості, оригінальності та відкритості до досвіду, тим самим сприяючи як особистому, так і соціальному розвитку молоді.