Анотація
У статті розкрито перспективи ефективної взаємодії людини зі штучним інтелектом у сучасному цифровому суспільстві.
У межах метасуб’єктної методології, яка розглядається як методологія саморозвитку особистості в умовах динамічного світу. Суб’єкт удосконалює засоби власного пізнання відповідно до закономірностей особистісного розвитку, динаміки розвитку референтного соціуму та усвідомлення суспільних трансформацій. До таких змін належать процеси, що відбуваються в інформаційно-технологічному середовищі, а також розвиток технологій штучного інтелекту, які постійно еволюціонують, ускладнюються та набувають нових функціональних можливостей.
Еволюція моделей штучного інтелекту відображає логіку методології саморозвитку, відповідно до якої суб’єкти пізнання аналізуються як з позиції їхньої внутрішньої психологічної організації, так і з огляду на їхню участь у процесах саморозвитку та взаємодії з іншими суб’єктами інтелектуальної комунікації.
Визначено такі перспективи ефективної взаємодії штучного інтелекту та особистості людини: вміле використання навичок ШІ + людина, зокрема, розуміння того, як формулювати запит на інформацію, у тому числі абстрактну; розширення можливостей автоматизації та оптимізації власної діяльності, зокрема, делегування таких завдань, як обробка запитів, великих обсягів даних, побудова графіків, виконання рутинних завдань; взаємне навчання; розробка для ШІ моделей когнітивної взаємодії з людиною з метою створення нових способів модернізації, стандартизації, оптимізації діяльності людини та підвищення її ефективності); оптимізація часових ресурсів для людини (виконання ШІ тих бізнес-процесів, які дозволять людині звільнити час для навчання та тих завдань, які може виконати саме людина); формування стандартів взаємодії ШІ та людини, зокрема на рівні як окремих дій, так і організації та суспільства в цілому; визначення моделей спільного прийняття рішень (вибір способу взаємодії та частки ШІ в прийнятті рішення, оцінка впливу дій ШІ на рішення людини); систематичне переосмислення (застосування нових способів удосконалення діяльності, процесів та бізнес-моделей з метою досягнення експоненціального зростання ефективності).
Посилання
Vizniuk I. M., Polishchuk A. S., Buglai N. M., Kylyvnyk V. V. The use of artificial intelligence in education. Modern Information Technologies and Innovative Teaching Methods in the Training of Specialists: Methodology, Theory, Experience, Problems. Vinnytsia: Druk Plus LLC, 2021. Issue 59. P. 14–23. DOI: https://doi.org/10.31652/2412-1142-2021-59-14-22
Humeniuk T. The use of artificial intelligence in the information space: a philosophical aspect. Ukrainian Information Space. 2023. Issue 2(12). P. 41–54. DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7948.2(12).2023.291164
artificial intelligence statistics you need to know in 2024. SKIM AI. URL: https://skimai.com/uk/10-статистичних-даних-про-штучний-інтел/
Dodonova V. I., Dodonov R. O. Problems and prospects of human and artificial intelligence interaction. Humanitarian Studies: Pedagogy, Psychology, Philosophy. 2022. Issue 13(3). P. 158–168. DOI: http://dx.doi.org/10.31548/hspedagog13(3).2022.158-168
Kyrychenko V. V. Socio-psychological paradigm of understanding the evolution of artificial intelligence. Psychology and Social Work. 2023. Issue 2(58). P. 17–25.
Concept for the Development of Artificial Intelligence in Ukraine: approved by the Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated December 2, 2020, No. 1556-r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text
Melnyk M., Malynoshevska A., Androsovych K. Generative artificial intelligence in psychology: consequences and recommendations for science and practice. Information Technologies and Learning Tools. 2024. Vol. 103. No. 5. P. 188–206. DOI: https://10.33407/itlt.v103i5.5748
Moskaliuk M. M., Moskaliuk N. V., Len A. V. Artificial intelligence in higher education institutions: advantages and disadvantages. Open Educational E-Environment of Modern University. 2023. No. 15. P. 85–96. DOI: https://doi.org/10.28925/2414-0325.2023.157
Petrunko O., Pliushch O. Human and artificial intelligence interaction: the search for an explanatory paradigm. Scientific Notes of “KROK” University. 2025. Vol. 2(78). P. 424–431. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-78-424-431
Strategy for the Development of Artificial Intelligence in Ukraine: monograph / ed. by A. I. Shevchenko. Kyiv: IPШІ, 2023. 305 p. DOI: https://doi.org/10.15407/development_strategy_2023
Usov D. V. Psychological aspects of the interaction between modern humans and artificial intelligence. 2024. URL: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/23916
Hugdahl K. Experimental Methods in Neuropsychology. NY: Kluwer Academic Publishers, 2003. URL: https://link.springer.com/book/10.1007/978-1-4615-1163-2
Kireev M., Slioussar N., Korotkov A. D., Chernigovskaya T. V., Medvedev S. V. Changes in functional connectivity within the fronto-temporal brain network induced by regular and irregular Russian verb production. Frontiers in Human Neuroscience. 2015. Vol. 9. No. 36. P. 193–220.
McCarthy John. Recursive functions of symbolic expressions and their computation by machine. Communications of the ACM. 1960. Vol. 3. No. 4. P. 184–195.
Richter V. L., Marín M., Bond F., Gouverneur F. International Journal of Educational Technology in Higher Education. 2019.

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Владислав Снісаренко
