ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ СЕРЕД ПСИХОЛОГІВ У КРИЗОВИХ УМОВАХ
PDF (Англійська)

Ключові слова

емоційне вигорання, психологи, професійний стрес, невизначеність, емпатійне перевантаження, психологічна стійкість, супервізія, професійні ресурси.

Як цитувати

Лящ, Я. (2026). ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ СЕРЕД ПСИХОЛОГІВ У КРИЗОВИХ УМОВАХ. Особистість та навколишнє середовище, 5(2), 73-83. https://doi.org/10.31652/2786-6033-2026-5(2)-73-83

Анотація

У статті представлено результати емпіричного дослідження емоційного вигорання психологів в умовах сучасної соціальної невизначеності. Актуальність дослідження зумовлена зростанням професійного навантаження на фахівців психологічного профілю в умовах війни, соціальної нестабільності, збільшенням кількості кризових запитів та необхідністю надання психологічної допомоги особам із травматичним досвідом. Метою дослідження стало вивчення особливостей прояву емоційного вигорання психологів, визначення основних факторів ризику та ресурсів його подолання.

У дослідженні взяли участь 130 практикуючих психологів віком від 21 до 60 років, які здійснюють професійну діяльність у державних установах, приватній практиці та змішаному форматі роботи. Для збору емпіричних даних використано авторський опитувальник, спрямований на виявлення рівня емоційного виснаження, професійного перевантаження, тривожності, психологічної стійкості та ресурсів професійного відновлення.

Результати дослідження засвідчили, що значна частина психологів демонструє середній та високий рівні емоційного виснаження, професійного перевантаження й тривожності. Встановлено, що провідними чинниками розвитку емоційного вигорання виступають емпатійне перевантаження, перфекціонізм, труднощі встановлення професійних меж, хронічний стрес та вплив соціальної невизначеності. Водночас важливими ресурсами профілактики вигорання є супервізія, особиста психотерапія, професійна підтримка, фізична активність, відпочинок та усвідомлення сенсу професійної діяльності.

Проведений кореляційний аналіз підтвердив наявність статистично значущих взаємозв’язків між показниками емоційного виснаження, професійного перевантаження, тривожності та психологічної стійкості. На основі отриманих результатів обґрунтовано авторську модель профілактики емоційного вигорання психологів, яка включає розвиток саморегуляції, формування професійних меж, ресурсне відновлення та підвищення рівня професійної рефлексії.

Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів під час розробки програм психологічного супроводу, супервізійної підтримки та профілактики емоційного вигорання фахівців допоміжних професій.

PDF (Англійська)

Посилання

Melnyk, O.Є. (2024). Osoblyvosti emotsiinoho vyhorannia psykholohiv-volonteriv v umovakh suspilnoi kryzy. Naukovyi visnyk KHPU: Psykholohichni nauky, 78(3), 42–49.

Rusanovskyi, S.M. (2023). Profesijna identychnist psykholoha yak chynnyk yogo adaptatsii do profesijnoho stresu. Psykholohiia i osobystist, 2(16), 55–63.

Shakhov, I.A. (2022). Kryza profesiinoi identychnosti u studentiv-psykholohiv: psykholohichni zasady podolannia. Visnyk VSPU. Ser.: Psykholohiia, 21(1), 70–78.

Maslach, C., & Leiter, M.P. (2016). Burnout: The Cost of Caring. Cambridge: Malor Books.

Marcia, J.E. (1980). Identity in adolescence. In: J. Adelson (Ed.), Handbook of Adolescent Psychology (pp. 159–187). New York: Wiley.

Liashch, O., Liashch, Y. (2024). Group psychological and therapeutic assistance in the context of contemporary challenges. Personality and Environmental Problems, 3 (3), 88-95.

Figley, C.R. (1995). Compassion Fatigue: Coping with Secondary Traumatic Stress Disorder in Those Who Treat the Traumatized. New York: Brunner/Mazel.

Van den Berg, T.I.J., Bakker, A.B., Ten Cate, T.J. (2006). Professional identity and burnout among medical residents. Medical Education, 40(6), 594–600.

Peeples, A.D. (2001). Psychological empowerment, professional identity, and burnout among human service professionals. Journal of Human Behavior in the Social Environment, 3(4), 39–57.

Zhdanevych, I.V., Holovko, N.M. (2022). Kryza profesiinoi identychnosti psykholohiv v umovakh sotsialnoi nestabilnosti. Problemy suchasnoi psykholohii, 59, 115–123.

Kozak, Y., & Lytvynenko, O. (2023). Profesijna identychnist yak resurs znyzhennia emotsiinoho vyhorannia u praktykuiuchykh psykholohiv. Psykholohichnyi zhurnal, 3(10), 92–100.

Freudenberger, H.J. (1974). Staff burn-out. Journal of Social Issues, 30(1), 159–165.

Savickas, M.L. (2005). The theory and practice of career construction. In S.D. Brown & R.W. Lent (Eds.), Career Development and Counseling: Putting Theory and Research to Work (pp. 42–70). Hoboken: John Wiley & Sons.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право (c) 2026 Ярослав Лящ

Завантаження

##plugins.themes.healthSciences.displayStats.noStats##