Ключові слова
Як цитувати
Анотація
У статті здійснено теоретичний аналіз резильєнтності як професійно важливої якості практичних психологів. Розглянуто сучасні наукові підходи до розуміння феномену резильєнтності, зокрема диспозиційний, процесуальний та соціально-екологічний підходи. Особливу увагу приділено ролі резильєнтності у забезпеченні професійної ефективності, психологічного благополуччя та професійної стійкості практичних психологів. Проаналізовано взаємозв’язок резильєнтності з професійним стресом, вторинною травматизацією, втомою від співчуття та професійним вигоранням. Показано, що резильєнтність є багатовимірним психологічним ресурсом, який включає емоційний, когнітивний, поведінковий і соціальний компоненти. Теоретичний аналіз свідчить, що резильєнтність сприяє адаптації, професійній компетентності та збереженню психічного здоров’я фахівців допомагаючих професій.
Посилання
Bonanno, G. A. (2004). Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist, 59(1), 20–28. https://doi.org/10.1037/0003-066X.59.1.20
Connor, K. M., & Davidson, J. R. T. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor–Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depression and Anxiety, 18(2), 76–82. https://doi.org/10.1002/da.10113
Figley, C. R. (1995). Compassion Fatigue: Coping with Secondary Traumatic Stress Disorder in Those Who Treat the Traumatized. Brunner/Mazel, 52-64.
Grant, L., & Kinman, G. (2014). Emotional resilience in the helping professions and how it can be enhanced. Health and Social Care Education, 3(1), 23–34. https://doi.org/10.11120/hsce.2014.00040
Maslach, C., & Leiter, M. P. (2016). Burnout. Academic Press. 351-357 https://doi.org/10.1016/B978-0-12-800951-2.00044-3
Masten, A. S. (2001). Ordinary magic: Resilience processes in development. American Psychologist, 56(3), 227–238. https://doi.org/10.1037/0003-066X.56.3.227
McCann, I. L., & Pearlman, L. A. (1990). Vicarious traumatization: A framework for understanding the psychological effects of working with victims. Journal of Traumatic Stress, 3(1), 131–149. https://doi.org/10.1002/jts.2490030110
Newell, J. M., & MacNeil, G. A. (2010). Professional burnout, vicarious trauma, secondary traumatic stress, and compassion fatigue. Best Practices in Mental Health, 6(2), 57–68.
Richardson, G. E. (2002). The metatheory of resilience and resiliency. Journal of Clinical Psychology, 58(3), 307–321. https://doi.org/10.1002/jclp.10020
Southwick, S. M., Bonanno, G. A., Masten, A. S., Panter-Brick, C., & Yehuda, R. (2014). Resilience definitions, theory, and challenges. European Journal of Psychotraumatology, 5(1). https://doi.org/10.3402/ejpt.v5.25338
Skovholt, T. M., & Trotter-Mathison, M. (2016). The Resilient Practitioner: Burnout Prevention and Self-Care Strategies for Counselors, Therapists, Teachers, and Health Professionals. Routledge.
Ungar, M. (2011). The social ecology of resilience. American Journal of Orthopsychiatry, 81(1), 1–17. https://doi.org/10.1111/j.1939-0025.2010.01067.x
Werner, E. E., & Smith, R. S. (1992). Overcoming the Odds: High-Risk Children from Birth to Adulthood. Cornell University Press.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Владислав Кравчук