Ключові слова
Як цитувати
Анотація
В умовах реформування загальної середньої освіти в Україні, реалізації концепції Нової Української Школи (НУШ) та викликів воєнного часу проблема формування стійкої професійної ідентичності вчителя як носія і транслятора гуманістичних цінностей набуває першочергового значення. У статті розглянуто поняття, які взаємопов'язані і доповнюють одне одного, розширюючи та поглиблюючи зміст феномену ідентичності, проте описуються деякими авторами як синонімічні: ідентичність вчителя, педагогічна ідентичність і професійна ідентичність вчителя. Педагогічна ідентичність є системною цінністю сучасної освіти. В контексті НУШ зріла педагогічна ідентичність забезпечує реалізацію педагогіки партнерства, слугує ресурсом психологічної стійкості вчителів і учнів в умовах воєнного часу та є передумовою формування національної ідентичності учнів. Розмита педагогічна ідентичність призводить до зниження авторитету вчителя, відтворення авторитарних моделей взаємодії та підриває ціннісний потенціал освіти. У статті розкривається сутність професійної ідентичності вчителя як динамічного, ціннісно зумовленого конструкту, що займає проміжне місце між особистісною та соціальною ідентичністю. Представлено чотирикомпонентну структуру педагогічної ідентичності (когнітивно-рефлексивний, ціннісно-смисловий, емоційно-афективний та поведінково-діяльнісний компоненти), визначено її критерії (рефлексивно-пізнавальний, ціннісно-смисловий, емоційно-ідентифікаційний, поведінково-автентичний), а також три рівні сформованості ідентичності (дифузний, формувальний і зрілий). Обґрунтовано, що добре сформована професійна ідентичність виступає чинником психологічної готовності вчителя до творчої діяльності, сприяє вільному виконанню професійних функцій, підвищує рівень домагань, розвиває індивідуальний стиль і уможливлює автентичну суб'єкт-суб'єктну взаємодію в системі «вчитель–учень». Перспективи подальших досліджень вбачаються у розробці та апробації програм психологічного супроводу формування професійної ідентичності вчителів у системі неперервної освіти.
Посилання
Bekh, I. D. (2012). Personality in the Space of Spiritual Development. Kyiv: Akademvydav [in Ukrainian].
Ball, H. O. (2006). Rational-Humanistic Orientation in the Methodology of Human Studies. Kyiv: SKD [in Ukrainian].
Ziaziun, I. A. (2008). Pedagogical Mastery (3rd ed., rev.). Kyiv: SPD Bohdanova A. M. [in Ukrainian].
Zlyvkov, V. L. Formation of the concept of 'professional identity' in domestic and foreign psychology. Psychology. Pedagogy, 3(39), 143–148 [in Ukrainian].
Linnik, O. O. (2012). Future Teacher and Student: Subject-to-Subject Interaction in the Educational Environment. Kyiv: Karavela [in Ukrainian].
Myronchuk, N. M. (2019). Readiness of future teachers for independent work in the axiological dimension. Bulletin of Zhytomyr Ivan Franko State University, 2(96), 103–109 [in Ukrainian].
Ministry of Education and Science of Ukraine. (2016). New Ukrainian School: Conceptual Principles of Secondary School Reform. Kyiv [in Ukrainian].
Pomytkin, E. O. (2007). Psychology of Spiritual Personality Development. Kyiv: Nash chas [in Ukrainian].
Rybalka, V. V. (1996). Psychology of Creative Personality Development. Kyiv: IZMN [in Ukrainian].
Radzimovska, O. V. (2012). Professional identity of the teacher as a factor of readiness for creative interaction in the 'teacher–student' system. Scientific Journal of the M. P. Drahomanov NPU. Series 12. Psychological Sciences, 10(34), 45–51 [in Ukrainian].
Savchyn, M. V. (2010). Spiritual Potential of a Person. Ivano-Frankivsk: Misto NV [in Ukrainian].
Day, C., & Kington, A. (2008). Identity, well-being and effectiveness: The emotional contexts of teaching. Pedagogy, Culture & Society, 16(1), 7–23.
Erikson, E. H. (1968). Identity: Youth and Crisis. New York: Norton.
Nias, J. (1996). Thinking about feeling: The emotions in teaching. Cambridge Journal of Education, 26(3), 293–306.
Tajfel, H., & Turner, J. C. (1986). The social identity theory of intergroup behavior. In S. Worchel & W. G. Austin (Eds.), Psychology of Intergroup Relations (pp. 7–24). Chicago: Nelson-Hall.
Rogers, C. (1983). Freedom to Learn for the 80's. Columbus: Charles Merrill Publishing Company.
Fullan, M. (2007). The New Meaning of Educational Change. New York: Teachers College Press.
Rushton, E., Reiss, M., & Mujtaba, T. (2023). Understanding teacher identity in teachers’ professional lives: A systematic review of the literature. Review of Education, 11, e3417. https://doi.org/10.1002/rev3.3417
Wong, C. Y. E., & Liu, W. C. (2022). Evaluating the teacher professional identity of student teachers: Development and validation of the Teacher Professional Identity Scale. Journal of Education, 204(1), 131–144. https://doi.org/10.1177/00220574221101375
Banit, O., & Merzliakova, O. (2023). Identification the key strategies of resilience of Ukrainian teachers in the conditions of war. European Humanities Studies: State and Society, (1), 4–23. https://doi.org/10.38014/ehs-ss.2023.1.01
Ma, D. (2022). The role of motivation and commitment in teachers’ professional identity. Frontiers in Psychology, 13, 910747. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.910747
Lavrysh, Y., Lytovchenko, I., Lukianenko, V., & Golub, T. (2022). Teaching during the wartime: Experience from Ukraine. Educational Philosophy and Theory. https://doi.org/10.1080/00131857.2022.2098714
Rivas, S. F., Saiz, C., & Ossa, C. (2024). How higher education teachers see their professional identity. Frontiers in Education, 9, 1429847. https://doi.org/10.3389/feduc.2024.1429847
Topuzov, O., Bibik, N., Lokshyna, O., & Onopriienko, O. (2024). Challenges of war for primary school teachers in Ukraine: Survey results. Education: Modern Discourses, 7, 14–25. https://doi.org/10.37472/2617-3107-2024-7-01
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Оксана Радзімовська