СТРУКТУРА СТРАТЕГІЙ ПОДОЛАННЯ ОСОБИСТОСТІ ЗГІДНО З МЕТОДОЛОГІЄЮ SACS С. ХОБФАЛЛА: СПІВВІДНОШЕННЯ АКТИВНИХ І ПАСИВНИХ МОДЕЛЕЙ ПОВЕДІНКИ У РАННЬОМУ МОЛОДІЖНОМУ ВІЦІ

Анотація

        У статті представлено результати емпіричного дослідження стратегій подолання стресу (копінг-поведінки) особистості за допомогою багатовимірної моделі SACS (Strategic Approach to Coping Scale) С. Хобфолла, проведеного на базі закладу професійної освіті. На основі аналізу 40 респондентів визначено структуру та домінуючі тенденції вибору моделей поведінки в ситуаціях психологічного напруження.

Визначено структуру та домінуючі тенденції у виборі моделей поведінки в ситуаціях психологічного стресу. Загальний профіль досліджуваної групи визначено як тип адаптації «соціально обережний», що базується на поєднанні сильної соціальної орієнтації та переважання пасивних стратегій адаптації.

Наукова новизна полягає у виявленні конфліктних профілів адаптації, серед яких виділяються деструктивні типи: «соціальний маніпулятор», «прихована напруга» та «ризикований активіст». Аналізується проблема дефіциту асертивності, як фактора, що перешкоджає конструктивному захисту власних меж і спричиняє перехід до стратегій уникнення або непрямого впливу.

Практичне значення цієї роботи полягає в обґрунтуванні необхідності впровадження програм розвитку впевненої поведінки, які дозволять перейти від пасивної очікувальної позиції до активного та відкритого вирішення життєвих проблем.

        Загальний профіль вибірки визначено як «соціально-обережний» тип адаптації. Основними характеристиками цього типу є домінування стратегії «Обережні дії»,що свідчить про схильність респондентів до ретельного зважування ризиків перед прийняттям будь-яких рішень. У поєднанні з показником «Уникнення», це формує стійку вичікувальну позицію групи у стресових умовах. Сильною стороною вибірки є висока соціальна спрямованість: показники «Вступ у соціальний контакт» та «Пошук соціальної підтримки» є стабільно високими, що виступає своєрідним «буфером», який утримує деструктивні тенденції (агресію та асоціальність) у межах норми  .

Наукова новизна дослідження полягає у виявленні суперечливих копінг-профілів, які охоплюють 40% респондентів. Незважаючи на те, що 60% вибірки демонструють збалансовану модель поведінки, значна частина групи схильна до специфічних акцентуацій. Проаналізовано три деструктивні типи:

1. «Соціальний маніпулятор»— особи з високим рівнем соціального контакту, які віддають перевагу непрямим діям. Вони використовують соціальні навички для досягнення цілей «чужими руками», уникаючи прямої відповідальності, що стає компенсаторним механізмом при дефіциті суб’єктивності в юнацькому віці.
2. «Схована напруга»— найбільш ризикований профіль, що базується на поєднанні високої агресії та уникнення. Ця пасивно-агресивна модель веде до швидкого психологічного вигорання та виникнення психосоматичних розладів.
3. «Ризикований активіст» — деструктивний профіль, де висока імпульсивність поєднується з асоціальністю за майже повної відсутності обережності.

Критичною проблемою вибірки визначено дефіцит ассертивності. Показник впевненої поведінки (10,75%) значно поступається маніпулятивним та обережним стратегіям. Зокрема, у 25% опитаних рівень ассертивності є критично низьким (менше 9%), що заважає конструктивному захисту власних кордонів та провокує перехід до стратегій уникнення чи непрямого впливу.

Дослідження підкреслює значний розрив між індивідуальними показниками.

У висновках наголошується на необхідності впровадження програм з розвитку ассертивності, що дозволить змістити акцент із «обхідних шляхів» та пасивного очікування на активне та відкрите вирішення життєвих проблем. Результати дослідження мають практичне значення для психологів та фахівців з управління персоналом при формуванні стратегій командної взаємодії.