Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Для повного розуміння поняття ідентичності, якою вона є сьогодні, важливо простежити її витоки з найдавніших часів. Еволюція ідентичності відбувалася під впливом широкого кола інтелектуальних, культурних і соціальних сил, а вивчення її історичного розвитку дає можливість оцінити складність і глибину цього поняття.
Витоки концепції ідентичності можна простежити в давньогрецькій філософії, де Парменід, Геракліт, Платон та Аристотель намагалися відповісти на питання про природу ідентичності. У середньовіччі християнські богослови, такі як Августин Блаженний, Фома Аквінський та інші, розглядали ідентичність через призму душі, спасіння та божественного призначення. Ідентичність людини розглядалася як щось, що вкорінене у відносинах між людиною і Богом.
Епоха Відродження ознаменувала зміну у поглядах на ідентичність. Зростання гуманізму, культурного та інтелектуального руху наголошувало на цінності та гідності особистості. Такі мислителі, як Петрарка, Макіавеллі, Еразм та інші, почали більше уваги приділяти людській природі та особистісному розвитку, заохочуючи людей досліджувати свою особисту ідентичність через інтроспекцію та самоаналіз.
Просвітництво принесло більш раціональний та емпіричний підхід до ідентичності. Наприклад, Дж. Локк стверджував, що особиста ідентичність пов’язана з безперервністю свідомості та пам’яті, а не з душею чи тілом. Його теорія допомогла закласти основу для сучасних психологічних підходів до ідентичності, зосереджуючись на внутрішньому житті та самосвідомості людини.
Розуміючи коріння ідентичності – чи то в античній філософії, релігійній думці, гуманізмі епохи Відродження, чи то в розумінні Просвітництва – можна отримати більш повне уявлення про самість і про те, як вона змінювалася як на індивідуальному, так і на колективному рівнях протягом історії.
Посилання
Aristotle. The Metaphysics / trans. & introduction H. Lawson-Tancred. London: Penguin Books, 1999. 528 p.
Bauer, S. Wise. The History of the Medieval World. New York, London: W. W. Norton, 2010. 768 p.
Clark, M. T. Augustine. London: Geoffrey Chapman, 1994. 136 p.
Descartes, R. A Discourse on the Method / trans. & an intro.: I. Maclean. Oxford: Oxford University Press, 2006. 158 p.
Duignan, B. (ed.). Ancient Philosophy: From 600 BCE to 500 CE. N.Y.: Britannica Educational Publishing, 2011. 211 p.
Erasmus, D. The Colloquies / trans.: Craig R. Thompson. The University of Chicago Press, 1965. 662 p.
Gilson, E. History of Christian Philosophy in the Middle Ages. London: Sheed and Ward, 1972. 848 p.
Kenny, A. A New History of Western Philosophy. In four parts. Oxford: Clarendon Press, 2010. 1894p
Kirk, G. S., Raven, J. E. & Schofield, M. The Presocratic Philosophers: A Critical History with a Selection of Texts. Cambridge: Cambridge University Press, 1971. 501 p.
Locke, J. An Essay Concerning Human Understanding / ed.: P. H. Nidditch. Oxford: Oxford University Press, 1979. 924 p.
Montaigne, M. de. The Complete Essays / trans.: M. A. Screech. London: Penguin, 2003. 1284 p.
Nicholas, D. The Evolution of the Medieval World, 312-1500. Abingdon: Routledge, 2014. 560 p.
Plato. Phaedo / trans.: B. Jowett. Maryland: ARC Manor, 2008. 120 p.
Rousseau, J.-J. The Social Contract and the First and Second Discourses / ed. & an intro.: S. Dunn. New Haven and London: Yale University Press, 2002. 315 p.
Russell, B. History of Western Philosophy. New York: Simon and Schuster, 2008. 928 p.
Spinoza’s Ethics / ed.: C. Carlisle; trans.: G. Eliot. Princeton: Princeton University Press, 2020. 384 p.
Vaan, de M. Etymological Dictionary of Latin and the other Italic Languages. Leiden – Boston: BRILL, 2008. 820 p.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2025 Світозара Бігунова