Ключові слова
Як цитувати
Анотація
В статті розкривається сутність психологічної готовності як системного утворення, яке охоплює мотиваційні, вольові, емоційні та когнітивні компоненти особистості, розглядається взаємозв’язок між психологічною готовністю та бойовою ефективністю. Структурні компоненти якої виділяються основними складниками такими як мотиваційна установка на виконання завдання, емоційна стабільність, стресостійкість, рівень самоконтролю, оперативне мислення та адаптивні ресурси особистості. Аналізується вплив бойової обстановки на психічний стан військовослужбовця. Окрему увагу приділено психологічним навантаженням, які супроводжують виконання завдань в умовах загрози життю та здоров’ю. Розглядаються внутрішні (індивідуальні особливості, психофізіологічні характеристики) та зовнішні (організація служби, рівень підготовки, морально-психологічне забезпечення) чинники, що впливають на формування бойової готовності. Висвітлюється значення професійної роботи військових психологів і командного складу у створенні сприятливого морально-психологічного клімату та підвищенні готовності особового складу що є важливим внеском у науково-практичне розуміння психоемоційної підготовки військових, що є надзвичайно актуальним у сучасних умовах оборони України.
Посилання
Britt, T. W., Castro, C. A., & Adler, A. B. (2006). Military Life: The Psychology of Serving in Peace and Combat (Vols. 1–4). Praeger Security International.
Bartone, P. T., Eid, J., & Johnsen, B. H. (2012). Psychological Hardiness as a Resilience Factor in Military Contexts. In R. R. Sinclair & T. W. Britt (Eds.), Building Psychological Resilience in Military Personnel: Theory and Practice (pp. 129–144). American Psychological Association.
McGurk, D., Cotting, D. I., Britt, T. W., & Adler, A. B. (2006). Joining the Ranks: The Role of Indoctrination in Transforming Civilians to Service Members. In T. W. Britt, C. A. Castro, & A. B. Adler (Eds.), Military Life: The Psychology of Serving in Peace and Combat (Vol. 2, pp. 13–31). Praeger.
Wong, L., Bliese, P. D., & McGurk, D. (2003). Military Leadership: A Context Specific Review. The Leadership Quarterly, 14(6), 657–692. https://doi.org/10.1016/j.leaqua.2003.08.001
Hourani, L. L., Council, C. L., Hubal, R. C., & Strange, L. B. (2011). Behavioral Health Training for Military Leaders: A Pilot Evaluation of “Leadership at a Distance”. Military Medicine, 176(10), 1106–1111.
Mastroianni, G. R. (2011). Occupations, Cultures, and Leadership in the Army and Air Force. Parameters, 41(1), 82–96.
Adler, A. B., Bliese, P. D., McGurk, D., Hoge, C. W., & Castro, C. A. (2009). Battlemind Debriefing and Battlemind Training as Early Interventions with Soldiers Returning from Iraq: Randomization by Platoon. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 77(5), 928–940. https://doi.org/10.1037/a0016877
Reivich, K., Seligman, M. E. P., & McBride, S. (2011). Master Resilience Training in the U.S. Army. American Psychologist, 66(1), 25–34. https://doi.org/10.1037/a0021897
Castro, C. A., & McGurk, D. (2007). The Intensity of Combat and Behavioral Health Status. Traumatology, 13(4), 6–23.
Nash, W. P. (2006). Combat/Operational Stress Adaptations and Injuries. In C. R. Figley & W. P. Nash (Eds.), Combat Stress Injury: Theory, Research, and Management (pp. 1–18). Routledge.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2025 Леся Філоненко