Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Мета статті — провести теоретичний аналіз та емпіричне дослідження впливу засобів масової інформації на емоційний стан підлітків у воєнний час. У статті розглядається сутність інформаційного та психологічного впливу, визначаються особливості сприйняття підлітками медіа-контенту, а також окреслюються основні психологічні наслідки деструктивного інформаційного впливу в умовах збройного конфлікту. Методологія. Дослідження проводилося з використанням комплексу психодіагностичних методів, зокрема тесту «Рівень емоційної стабільності» (Е. Тарасов), методу SAN (самопочуття, активність, настрій), Чотиримодального опитувальника емоційного стану (Л. Рабінович) та Шкали тривожності Спілбергера–Ханіна. Застосовано експериментальний підхід, що передбачав порівняння показників емоційного стану підлітків до та після перегляду інформаційних відеоматеріалів. Наукова новизна. Обґрунтовано роль засобів масової інформації як чинника інформаційного та психологічного впливу в контексті гібридної війни. У дослідженні визначено специфічні особливості емоційних реакцій підлітків на медіаконтент, пов’язаний з війною, та продемонстровано, що інтенсивний вплив ЗМІ призводить до зниження емоційної стабільності, підвищення рівня тривожності та посилення негативних емоційних станів, таких як страх, гнів і смуток. Встановлено, що недостатній розвиток критичного мислення підвищує вразливість підлітків до деструктивних інформаційних впливів. Висновки. Доведено, що засоби масової інформації суттєво впливають на емоційний стан підлітків у воєнний час, посилюючи тривожність, емоційну нестабільність та негативні переживання. Спостерігалося підвищення як ситуативної, так і рисової тривожності, погіршення настрою та зниження емоційної стабільності після впливу медіаконтенту, пов’язаного з війною. Отримані результати підкреслюють необхідність розвитку критичного мислення підлітків, навичок емоційної регуляції та заходів, спрямованих на забезпечення їх інформаційної та психологічної безпеки.
Посилання
Bisovetska, L. A. (2015). The role of mass communication media in the formation of a student’s personality. Innovatyka u vykhovanni, 2, 128–133.
Burim, O. V. (2010). Interaction of family and school in minimizing the destructive influence of the modern media environment on personality. Naukovyi Visnyk Donbasu, 4. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvd_2010_4_8
Vakulich, T. M. (2006). Psychological features of adolescents’ behavior on the Internet. Proceedings of the H. S. Kostyuk Institute of Psychology, 2(8), 41–47.
Horban, Yu. O. (2015). Information warfare against Ukraine and methods of its conduct. Visnyk NAPA, 1, 136–141.
Zaveryko, N. V., & Shuhailo, Ya. V. (2017). The problem of forming adolescents’ critical attitude toward mass media: Socio-pedagogical aspects. Bulletin of Zaporizhzhia National University. Pedagogical Sciences, 1(28), 32–40.
Leshchuk, H. (2014). The influence of mass media on the process of adolescents’ socialization. Molod i rynok, 3, 76–81.
American Psychological Association. (2017). Clinical practice guideline for the treatment of posttraumatic stress disorder (PTSD). APA Publishing.
Murthy, R. S., & Lakshminarayana, R. (2006). Mental health consequences of war: A brief review of research findings. World Psychiatry, 5(1), 25–30.
UNICEF. (2022). The impact of war on children’s mental health. Retrieved from https://www.unicef.org
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Ірина Мельник