СТРУКТУРА КОПІНГОВОЇ ПОВЕДІНКИ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ, ЯКІ СТРАЖДАЮТЬ ВІД БУЛІНГУ

Анотація

У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження структури копінг-поведінки осіб з інвалідністю, які мають досвід булінгу. Копінг-поведінка розглядається як інтегративна система когнітивних, емоційних і поведінкових механізмів, що забезпечують подолання стресових ситуацій, пов’язаних із негативним міжособистісним впливом, соціальним відторгненням та хронічним психоемоційним напруженням. Акцентується, що булінг виступає специфічним травматичним чинником, який порушує базове відчуття безпеки, підриває довіру до соціального оточення та суттєво впливає на формування індивідуальних стратегій подолання стресу в осіб з інвалідністю.

У межах дослідження здійснено порівняльний аналіз копінг-стратегій осіб з інвалідністю з досвідом і без досвіду булінгу, а також проаналізовано гендерні особливості структури копінг-поведінки. Встановлено, що для осіб з досвідом булінгу характерне збереження проблемно-орієнтованих стратегій: «планування», «активного опанування себе» та «прийняття», що свідчить про прагнення підтримувати контроль над ситуацією й адаптуватися до складних життєвих обставин навіть за умов негативного соціального досвіду. Водночас у структурі копінг-поведінки посилюється роль емоційно-орієнтованих та уникаючих стратегій, які виконують функцію психологічного захисту, спрямованого на зниження інтенсивності внутрішнього напруження та емоційного болю.

Порівняльний аналіз засвідчив, що досвід булінгу супроводжується зниженням залученості соціальних ресурсів подолання, що проявляється у стриманішому використанні емоційної та інструментальної соціальної підтримки. Така тенденція може бути зумовлена пережитим досвідом соціального відторгнення, формуванням недовіри до оточення та прагненням до психологічного дистанціювання як способу самозахисту. Разом із тим низька вираженість дезадаптивних форм копінгу, зокрема, поведінково-деструктивних стратегій, свідчить про наявність внутрішніх ресурсів для оптимізації структури подолання стресу.

Отримані результати обґрунтовують доцільність розробки та впровадження психологічних інтервенцій, спрямованих на інтеграцію збережених конструктивних копінг-стратегій із розвитком усвідомленої емоційної регуляції, зниженням форм реагування прямованих на уникання та поступовим відновленням довіри до соціальних ресурсів. Реалізація таких підходів розглядається як важлива умова підвищення психологічного благополуччя та соціальної адаптації осіб з інвалідністю, які мають досвід булінгу.