ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ВНУТРІШНЬО ПЕРЕСЕЛЕНИМИ ОСОБАМИ

Анотація

У статті розглянуто специфіку соціальної роботи з внутрішньо переміщеними особами (ВПО) в умовах збройного конфлікту. Актуальність теми зумовлена масштабністю внутрішнього переміщення населення внаслідок повномасштабної війни та необхідністю забезпечення ефективної підтримки ВПО на всіх етапах адаптації. Особливої уваги потребує розробка й впровадження комплексних підходів до соціальної роботи, що охоплюють не лише матеріальну допомогу, а й соціально-психологічну підтримку, зміцнення соціальних зв’язків і розвиток стресостійкості. У сучасних умовах надзвичайно важливо створювати інклюзивні моделі інтеграції ВПО, орієнтовані на довготривалу стабілізацію як окремих осіб, так і приймаючих громад. Теоретичний аналіз дозволив нам констатувати, що соціальна робота з ВПО в Україні реалізується у класичних формах (надання державних соціальних послуг і підтримки) та некласичних, що включають психологічну реабілітацію, адаптацію й роботу з мікросередовищем. Ефективність цих форм залежить від поєднання індивідуального підходу до особи та впливу на її соціальне оточення. У результаті соціальної діагностики виявлено, що більшість ВПО перебувають у стані дезадаптації, що свідчить про труднощі в адаптації до нових умов життя. Незважаючи на це, зафіксовано наявність внутрішніх ресурсів: прийняття себе, внутрішній контроль, емоційна стабільність. У респондентів простежується позитивне ставлення до оточення, проте зберігається певна напруга у соціальній взаємодії. Переважання внутрішнього контролю над зовнішнім свідчить про готовність брати відповідальність за власні дії. Водночас емоційний комфорт у частини опитаних поєднується з високим рівнем психологічного стресу. Значна частка респондентів (48,4%) має високий рівень стресу, що підтверджує їхню вразливість до впливу травматичних подій. Адаптація у громадах відбувається повільно - понад 60% ВПО проживають на новому місці більше року, але все ще мають труднощі із працевлаштуванням і соціальною інтеграцією. Понад половина опитаних зіштовхуються з житловими та матеріальними проблемами. Лише третина респондентів має роботу, а більшість усе ще перебуває у пошуку. Психологічне напруження, пов’язане з переміщенням, зберігається у понад 59% опитаних. Незважаючи на формальну підтримку з боку громад, рівень суб’єктивного відчуття прийняття залишається низьким. Усе це вказує на необхідність комплексної підтримки ВПО, яка має включати психологічну допомогу, доступ до освіти, працевлаштування та соціальну інтеграцію.