ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНИХ ЧИННИКІВ НА РОЗВИТОК САМОСТІЙНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

Анотація

В статті розглядається вплив соціальних і емоційних факторів на розвиток самостійності особистості у юнацькому віці. Особлива увага приділяється аналізу соціального оточення, міжособистісних взаємин, рівня емоційної підтримки та впливу цих чинників на становлення автономності, ініціативності та відповідальності у молоді. Робота спрямована на вивчення ролі емоційної зрілості та соціальної взаємодії у формуванні самостійності, що сприяє адаптації особистості до викликів юнацького періоду. Результати дослідження можуть бути корисними для педагогів, психологів та батьків у підтримці розвитку самостійності у молоді.

В статті розглядається прагнення до самостійності в юнацькому віці, що є феноменом етапу становлення особистості. Аналізується вплив усього оточування, зокрема сім'ї та дорослих, на формування самостійності через підтримку та моделювання поведінки. Висвітлюється значення активної життєвої позиції та морально-ціннісних аспектів у розвитку самостійності, що сприяють формуванню відповідальності та здатності діяти відповідно до власних цінностей. Юнацький вік характеризується високою сприйнятливістю до соціальних впливів та можливістю розвитку позитивних якостей. У цьому періоді активно формуються мотивація, воля, емоції та самосвідомість, що дозволяє юнакам усвідомлювати свої бажання та визначати життєвий шлях. Самостійність протиставляється особистісній безпорадності, яка проявляється через нервову нестабільність, низьку самооцінку та пасивність. Дослідження показують, що самостійні особи мають вищий рівень життєстійкості, що дозволяє їм краще справлятися зі стресовими ситуаціями.

В статті підкреслено, що соціальні та емоційні фактори мають ключову роль у формуванні самостійності в юнацькому віці, коли відбувається активне становлення автономності та ініціативи.