ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЯК СКЛАДОВА ЕТИЧНОЇ ПАРАДИГМИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Анотація

У статті досліджується трансформація етичних стандартів соціальної роботи в умовах сучасних соціально-екологічних викликів, глобальних криз та цифровізації. Особлива увага приділяється інтеграції екологічного виміру у професійну діяльність соціальних працівників, що передбачає поєднання принципів соціальної справедливості та екологічної відповідальності. Розглядаються концепції «зеленої соціальної роботи» та екологічної соціальної роботи як міждисциплінарного напряму, спрямованого на забезпечення рівного доступу до безпечного довкілля, захист природних ресурсів та підвищення якості життя населення. Аналізуються міжнародні стандарти та практики, зокрема Глобальна програма соціальної роботи та філософія «Buen Vivir», що акцентують увагу на гармонійному співіснуванні людини, громади та природи, а також на необхідності формування екологічної свідомості серед громадян.

В статті окреслено основні завдання сучасного соціального працівника як екологічного агента змін: підтримка вразливих груп населення, реалізація екологічних програм і проєктів, захист прав на безпечне довкілля та формування сталих моделей поведінки. Розглянуто підготовку майбутніх соціальних працівників через інтеграцію екологічного виховання та трансформаційного навчання, що сприяє розвитку критичного мислення, професійної чутливості, етичної рефлексії, системного мислення та компетентностей, необхідних для роботи в умовах ризикогенних ситуацій.

Результати дослідження підтверджують важливість формування нової професійної ідентичності соціальних працівників, здатних ефективно поєднувати гуманістичні цінності з принципами сталого розвитку. Стаття підкреслює, що екологізація професійної практики та освіти є ключовим чинником забезпечення соціальної та екологічної справедливості у сучасному суспільстві та розвитку стійких громад.