ДО ПИТАННЯ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ХОРЕОГРАФІЇ: ГЕРМЕНЕВТИЧНИЙ ПІДХІД

Анотація

У статті досліджується впив герменевтичного ставлення до мистецтва на фахову підготовку майбутніх учителів хореографії, оскільки  одним із головних завдань мистецької освіти є зміцнення ролі викладачів мистецьких дисциплін як представників творчої еліти країни, від яких залежить забезпечення духовних потреб нашого суспільства, художнє збагачення підростаючого покоління, зростання культурно-мистецького потенціалу нашої держави. Розглядаються проблеми підготовки майбутніх учителів хореографії  як вчителів-творців, здатних до активної самореалізації у мистецько-педагогічній діяльності. Метою статті є розкриття теоретично-практичних засад позитивності впливу герменевтичного підходу на фахову підготовку педагога-хореографа, як одного із головних «будівельників» культурно-мистецького простору суспільства, вихователя майбутніх видатних майстрів мистецтва хореографії нашої країни.

Пропонується впровадження у навчальний процес герменевтичних засобів художнього спілкування, навчання майбутніх педагогів-хореографів бачити в танцювальних композиціях минулого і сучасності звернені до нас послання, виявляти своє ставлення до побаченого, прививати їм активну жадобу знань і вміння вибирати у мистецькій царині приклади для наслідування. Виноситься на обговорення в хореографічному освітньому просторі доцільність введення у навчальний процес таких дисциплін, як «Хореомузикологія» та «Хореографічна герменевтика». Автори вважають, що герменевтика є ефективним методом, який допомагає студентам усвідомити, що між життєвим і художнім завжди існують складні взаємини, що поєднують у собі відповідність і невідповідність, ототожнення і протиріччя. Твори мистецтва, зокрема хореографічні постановки, сприяють самоствердженню як виконавців, так і глядачів у їхніх почуттях, допомагають їм усвідомити власну історію, мрії та бажання, а також надихають на діалог із самими собою.