Анотація
У статті розглядається проблема екологічної природи особистісних кордонів у молодіжному середовищі. Підкреслено, що особистісні кордони відокремлюють внутрішній світ людини від зовнішнього світу, від інших людей, адже без кордонів життя практично неможливе. Зазначено, що оптимальні межі особистості дають право відкрито виражати свої почуття, бути собою, забезпечуючи екологічність особистого простору молодих людей. Психологічна межа має важливе значення в процесі міжособистісного спілкування та сприйняття людьми один одного. Підкреслено, що без чітко визначених комфортних меж людина відчуває значні проблеми у повсякденному житті, у стосунках з рідними та близькими, колегами, оточенням тощо. Автор також звертає увагу на те, що людина добре почувається в середовищі з нормальними і здоровими особистими кордонами. Така людина здатна спілкуватися, вступати у стосунки, розвивати і підтримувати їх. Здорові кордони є гнучкими, людина легко розуміє і визначає, на якому рівні їй комфортно спілкуватися, і чи хоче вона цього спілкування взагалі. Людина здатна зблизитися або, навпаки, віддалитися, якщо розуміє, що у стосунках щось не складається. Стаття містить результати проведеного емпіричного дослідження. Результати кореляційного аналізу підтверджують взаємозв'язок між самооцінкою та особистісними кордонами в підлітковому віці. Це означає, що людина з низькою самооцінкою має високу ймовірність труднощів з дистанціюванням від інших людей. За результатами емпіричного дослідження ми визначили, що екологія особистісних кордонів залежить від самооцінки підлітків. Екологія особистісних кордонів - це психологічне утворення, яке виникає в результаті взаємодії або встановлення взаємозв'язків між прагненням до збереження спонтанності та автентичності і потребою в соціальній адаптації. Людина захищає власний екологічний простір від агресивних спроб вторгнення.
Посилання
Hryhoryeva, O. V. & Drapaka, A. V. Psikhologhichni mezhi osobystosti і metod otsinki yikh sformovanosti [Psychological boundaries of personality and determinational method of their formation], 2007.
Hrysʹ A. Obraz YA ta psykholohichni mezhi osobystosti u konteksti adaptyvnykh protsesiv. 2020 – [Elektronnyy resurs]. Rezhym dostupu: http://lib.iitta.gov.ua.
Dzhems U. Psykholohyya : per. s anhl. M.: Pedahohyka, 1991. 368 s.
Karelin P. Zastosuvannya skhemy «person-x-environment» v empirychnomu doslidzhenni psykholohichnykh mezh osobystosti. Pedahohichnyy protses: teoriya i praktyka (seriya: Psykholohiya). № 3 (62), 2018. S. 68–77.
Perlz F. Praktykum po heshtalʹtterapyy. M, 2017.
Gabbard G. O., Lester E. P. Boundaries and boundary violations in psychoanalisis. N. Y., 1995. Lewin K. Field theory in social science. 1951.
Khorni, K. Nevroticheskaia lichnost' nashego vremeni. Samoanaliz [Neurotic personality of our time. Introspection]. Moscow: Airis-Press, 2011
Erikson, E. Childhood and society. New York : Norton, 2014.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2023 Oksana Liashch, Valentina Pedorenko