ФАКУЛЬТЕТ МИСТЕЦТВ І ХУДОЖНЬО-ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ВІННИЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО: ІСТОРІЯ, СУЧАСНІСТЬ, ПЕРСОНАЛІЇ

Автор(и)

  • Тетяна Грінченко Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, M. Вінниця, У країна https://orcid.org/0000-0001-8084-6732

DOI:

https://doi.org/10.31652/3041-1017-2026(7)-1

Ключові слова:

Факультет мистецтв і художньо-освітніх технологій, мистецька освіта, творчість, музичне мистецтво, образотворче мистецтво, хореографія, освітні технології.

Анотація

Статтю присвячено першому п'ятирічному ювілею Факультету мистецтв і художньо-освітніх технологій ВДПУ ім. М. Коцюбинського, факультету, який нині став єдиним потужним осередком надання високоякісних мистецько-освітніх послуг на Поділлі. Через дослідження життя та діяльності яскравих творчих особистостей викладачів і студентів факультету досліджується історія створення та функціонування даного навчального закладу. Метою статті також € спроба систематизувати розрізнену інформацію про історію ФМХОТ, зокрема, його музично-педагогічну складову, оскільки в царині мистецтв факультету вона є найстаршою. Досліджується історія та трансформація музично-педагогічного факультету: від 1968 року по теперішній час; місця розташування навчального закладу, контингент здобувачів, їхні успіхи та досягнення. На основі архівних матеріалів ВДПУ ім. M. Коцюбинського досліджується біографія та мистецько - педагогічний шлях найвидатніших викладачів факультету: Т.Плесніної, В. Газінського, А. Завальнюка, Г. Філімонова, B. Сініцина, Б. Бриліна, B. Лебедеєва та інших. Впродовж свого п'ятирічного функціонування Факультет мистецтв і художньо-освітніх технологій чотири роки працює в умовах воєнного стану. В статті характеризується науково-творча діяльність викладачів і студентів факультету, в якому сьогодні працюють три кафедри: кафедра образотворчого, декоративного мистецтва, технологій Ta безпеки життєдіяльності, кафедра вокально-хорової підготовки, теорії та методики музичної освіти імені Віталія Газінського, кафедра музичного та перформативного мистецтва та відбувається підготовка здобувачів ступенів вищої освіти бакалавра/ магістра за спеціальностями: А4.10 Середня освіта (Технології), А4.13 Середня освіта (Мистецтво. Музичне мистецтво), А4.12 Середня освіта (Мистецтво. Образотворче мистецтво), ВЗ Декоративне мистецтво та ремесла, В5 Музичне мистецтво та B6.03 Хореографічне мистецтво. Автори статті пропонують здійснювати подальше дослідження діяльності факультету мистецтв і художньоосвітніх технологій на прикладі вивчення життя та творчості його викладачів і студентів, оскільки діяльність багатьох з них заслуговує на окремі повноцінні наукові статті та публікації.

Біографія автора

  • Тетяна Грінченко, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, M. Вінниця, У країна
    кандидат педагогічних HAYK, доцент

Посилання

Archives of Vinnytsia State Pedagogical University named after M. Kotsiubynsky, m. Vinnytsia. Bereza, A.V. (2018). Competitive fights. Compendium musicum. Kolektyvna monohrafiia spivrobitnykiv kafedry muzykoznavstva, instrumentalnoi pidhotovky ta khoreohrafii. S. 325-329. [in Ukrainian]

Hrinchenko, T., Zuzyak, T., Sidorova, L. (2024). Transformation of art education in martial law (on the example of the Faculty of Arts and Art Educational Technologies of the M. Kotsiubynskyi Ukrainian State University). Naukovyi chasopys Ukrainskoho derzhavnoho universytetu imeni Mykhaila Drahomanova.

Seriia 14 : Teoriia i metodyka mystetskoi osvity : zb. nauk. prats. Kyiv : Vyd-vo UDU imeni Mykhaila Drahomanova. Vyp. 31. S. 161-168. URI http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/45464 [in Ukrainian].

Завантаження

Опубліковано

23-02-2026

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

ФАКУЛЬТЕТ МИСТЕЦТВ І ХУДОЖНЬО-ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ВІННИЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО: ІСТОРІЯ, СУЧАСНІСТЬ, ПЕРСОНАЛІЇ. (2026). Мистецтво в культурі сучасності: теорія та практика навчання, 7. https://doi.org/10.31652/3041-1017-2026(7)-1

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають