АВТЕНТИЧНІСТЬ ТРАДИЦІЙ В СУЧАСНОМУ МИСТЕЦЬКОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ

Анотація

У статті розглянуто актуальну проблему збереження автентичності традицій української культури в умовах сучасного мистецького простору, що характеризується викликами глобалізації, швидким технологічним розвитком і глибокими соціокультурними трансформаціями. Досліджено важливу роль молодих художників у цих процесах, їхній потенціал у творчому поєднанні історичної спадщини та сучасних мистецьких практик для збагачення та розвитку національного мистецтва. Концептуалізовано і реінтерпретовано значущість автентичності та традиційних культурних витоків як підґрунтя для створення неповторних новацій у сучасному світі і з'ясовано їх функцію у становленні культурної самобутності сучасного соціуму. Окреслено роль майбутніх митців у популяризації та регенерації традиційного мистецтва. Проаналізовано конкретні приклади творчого переосмислення традиційних культурних коренів у різноманітних видах мистецтва, включаючи традиційні ремесла, сучасний дизайн, книжкову графіку та інші форми художньої творчості. Особливу увагу приділено дослідженню ролі освіти та активного залучення здобувачів мистецьких спеціальностей до практичної діяльності, що є ключовим механізмом забезпечення спадкоємності поколінь у збереженні культурної спадщини. Розглянуто успішні приклади інтеграції традиційних ремесел у сучасне мистецтво, такі як відродження килимарства, вибійки та витинанки. Проаналізовано використання традиційних народних символів у сучасній книжковій графіці та ілюстрації. Досліджено сучасні тенденції використання традиційних елементів в дизайні інтер'єру та предметному дизайні. Окрему увагу приділено використанню етнічної символіки в сучасних графічних і поліграфічних рішеннях. Узагальнені результати дослідження показують, що збереження автентичності традицій є важливим завданням для сучасного суспільства, особливо в умовах глобалізації та соціально-політичних викликів. Підкреслено, що поєднання наукових досліджень, мистецької практики та активної ініціативи молоді є запорукою успішного збереження та оновлення української культурної спадщини, забезпечення її актуальності для майбутніх поколінь.