Формування екологічної свідомості особистості в умовах нового соціокультурного середовища

Анотація

Актуальність вивчення проблеми екологічної свідомості зумовлена загостренням екологічної кризи, негативними явищами, які притаманні сучасному соціокультурному середовищу. Для того, щоб вирішити ці проблеми сучасній людині потрібно перш за все змінити своє ставлення до навколишньої дійсності, зокрема до природи. Визначено, що під екологічною свідомістю людини розуміють окрему форму свідомості людини. Екологічна свідомість представлена сукупністю певних поглядів, думок та емоцій, що відображають специфічний спосіб ставлення до природи, в основі якого лежить відповідне співвідношення конкретних потреб суспільства/групи/людини та природних можливостей. Охарактеризовано екологічну свідомість людини з позиції чотирьох психологічних напрямків, а саме: напрямку, в якому екологічна свідомість людини розглядається як передумова формування її екологічного світогляду; напрямку, який розглядає екологічну свідомість як складну психічну структуру, що, передусім, висвітлює ставлення людини до оточуючої дійсності, діяльності інших суб’єктів, суспільства в цілому, а також наслідків цієї діяльності; напрямку, в якому екологічна свідомість тісно пов’язана з екологічним мисленням людини, її творчим потенціалом; напрямку, в контексті якого екологічна свідомість визначається як найвища особистісна цінність. Цей напрямок називається аксіопсихологічним. Описано особливості взаємодії людини з природнім середовищем з урахуванням норм і правил, існуючих у суспільстві і споживацької спрямованості індивіда.