Анотація
У статті розкрито екопсихологічну безпечність інклюзивного освітнього середовища як стан середовища вільний від зовнішніх проявів психологічного насильства у взаємодії, котрий сприяє задоволенню основних потреб у особистісно-довірчому спілкуванні, створює референтну значущість середовища й забезпечує психічне здоров’я здобувачів освіти. Метою статті є обґрунтування сучасних наукових досліджень щодо організації екопсихологічно безпечного освітнього середовища для дітей з особливими потребами в умовах ефективної сучасної інклюзивної освіти. Зазначено, що психологічна безпека дітей в навчальних закладах обумовлюється власними характеристиками індивіда й значною мірою залежить від нього самого, забезпечуючи мобільність реагування на небезпеку в умовах відсутності чи запізнювання відповідної соціальної допомоги. Сучасний вчитель має бути одночасно наставником, координатором, менеджером, психологом, спостерігачем. Саме тому викладачу необхідно зосередитись на інклюзивних цінностях, побудові комфортного середовища для кожного школяра. Серед методів дослідження виокреслено аналіз та дослідження змісту, принципів, сутності та особливостей інклюзивного розвитку здобувачів освіти в навчальних закладах перебувають в центрі наукового пошуку багатьох країн та міжнародних інституцій, серед яких Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Програма розвитку ООН (ПРООН), Європейська комісія, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Всесвітній економічний форум (ВЕФ), Світовий банк, Міжнародний центр політики інклюзивного зростання, що сприяло психодіагностичним вимірам дослідження. У висновках розкрито компоненти професійної компетентності щодо організації екопсихологічно безпечного освітнього середовища для дітей з особливими потребами, серед яких такі як когнітивний, організаційно-діяльнісний, мотиваційно-ціннісний та рефлексивний компоненти. Зазначено, що спільна робота вчителя має поширюватися як на батьків дітей з обмеженими можливостями, так і на батьків здорових дітей, впродовж якої і формується толерантне ставлення до дітей з особливими освітніми потребами та екологічна безпека освітнього середовища навчальних закладів.
Посилання
Yaroslav Tsekhmister, Inessa Viznіuk, Vasyl Humeniuk, Serhii Dolynnyi, Anna Polishchuk. (2022). Formation of professional skills of future physicians in the process of professional training. Eduweb, 2022. 16(2). 180-193. https://doi.org/10.46502/issn.1856-7576/2022.16.02.13
Viznіuk I., Dzekan O., Dolynnyi S., Fomin O., Fomina N. & Ordatii N. (2022). Ukrainian experience of thepedagogical training of medical specialists in the context of European integration processes. Revista Eduweb. 16(4), 65-77. https://doi.org/10.46502/issn.1856-7576/2022.16.04.6
Kalichak Yu. L., Chupakhina S. V. Pidhotovka maibutnikh pedahohiv do orhanizatsii mizhosobystisnoi vzaiemodii v umovakh inkliuzyvnoho osvitnoho prostoru [Preparation of future teachers for the organization of interpersonal interaction in the conditions of an inclusive educational space]: Navchalno-metodychnyi posibnyk. Drohobych: Redaktsiino vydavnychyi viddil Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka, 2019. 80.
Kolupaieva A. A. (2018). Metodolohichni ta stratehichni vymiry osvity ditei z osoblyvymy potrebamy in konteksti osvitnoho reformuvannia [Methodological and strategic dimensions of education of children with special needs
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2023 Oleksii Martsev