САМОРЕГУЛЯЦІЯ РЕСТРИКТИВНОЇ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ПСИХОГЕННОГО СТРЕСУ

Анотація

Анотація. Мета. Стаття має на меті надати теоретичне обґрунтування та результати емпіричного дослідження психологічних особливостей харчової поведінки в умовах психогенного стресу, спричиненого воєнними подіями. Методологія. У дослідженні було використано комплекс методів: тестування (EAT-26, Інтегративний тест на тривожність, Анкета з емоційної дисрегуляції, Анкета А. Елліса щодо ірраціональних переконань), контент-аналіз щоденників самоспостереження та статистична обробка даних. Вибірка складалася з 80 осіб віком від 18 до 60 років (як чоловіків, так і жінок), які добровільно взяли участь у дослідженні з дотриманням принципів психологічної етики. Наукова новизна. Вперше було виявлено та описано конструкт «пов’язаної з війною харчової тривоги» як невід’ємний предиктор дезадаптивної харчової поведінки. Встановлено, що в умовах хронічного воєнного стресу домінує когнітивно-рестриктивний профіль розладів із переоцінкою контролю ваги, де дієтичні обмеження (45 % респондентів) переважають над булімічними проявами. Дослідження показує, що основою розладів харчової поведінки є не конкретні ірраціональні переконання щодо їжі, а фундаментальні дефіцити емоційної регуляції: уникнення (r=0,557 із загальним індексом ризику), румінація (r=0,48 із патологічним впливом) та труднощі з менталізацією (r=0,466 із контролем ваги). Кореляційний аналіз підтвердив, що розлади емоційної регуляції мають значно тісніший зв’язок з усіма аспектами патології харчування, ніж класичні ірраціональні установки, що вказує на первинність порушень на рівні афекту в умовах хронічного травматичного стресу. Було виявлено негативну кореляцію між віком та розладами харчування (r=-0,3 для контролю ваги), що свідчить про вищу вразливість молодших респондентів до воєнних стресогенних факторів у сфері харчування. Дослідження також підтвердило міжпоколінну передачу харчових моделей через материнський вплив (15 % респондентів з високим рівнем), що актуалізується в умовах екзистенційної загрози. Висновки. Більше половини респондентів (57,5 %) перебувають у зоні підвищеного ризику розладів харчової поведінки, що значно перевищує показники неклінічних популяцій у мирний час (10–20 %). Військова харчова тривога (високий рівень у 20 % вибірки) відображає екзистенційний страх дефіциту та активує архаїчні механізми «харчової паніки», тісно корелюючи з компульсивним переїданням (r=0,656), дієтичними обмеженнями (r=0,623) та загальним рівнем ризику (r=0,652). Хронічний воєнний стрес формує стабільний тривожно-фобічний особистісний радикал з вираженим астенічним компонентом та схильністю до соціальної ізоляції. Компенсаторна модель харчування виступає як дезадаптивний спосіб подолання нездатності розпізнавати власні емоції та менталізувати внутрішні стани. Група високого ризику щодо компульсивного та емоційного переїдання становить 23,75 % вибірки, що корелює з міжнародними дослідженнями щодо впливу військових конфліктів на загострення харчової поведінки. Отримані результати підкреслюють необхідність диференційованих програм психологічної підтримки, спрямованих на відновлення базового почуття безпеки, розвиток навичок менталізації, зменшення уникної поведінки та роботу з румінацією, а також стабілізацію астенічних станів і відновлення соціальних зв’язків як альтернативного джерела підтримки. Перспективи подальших досліджень включають лонгітудінальні дослідження динаміки виявлених розладів, поглиблений аналіз гендерних відмінностей та вивчення факторів резистентності, що запобігають формуванню неадаптивних харчових стратегій в умовах хронічного травматичного стресу.