ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ НІКОЛАУСА ГАРНОНКУРТА ТА CONCENTUS MUSICUS VIENNA У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ РУХУ ІСТОРИЧНО ОРІЄНТОВАНОГО ВИКОНАВСТВА

Анотація

Зародившись на початку ХХ ст. у Німеччині, зокрема у Мюнхені 1 , рух автентичного виконавства старовинної музики своє друге дихання отримав після Другої світової війни вже в Австрії, а саме у Відні. Принципи підходу до історично орієнтованого виконавства у віденських музикантів були відмінними від мюнхенських митців, з особливостями творчості яких вони й не були добре обізнаними. Проте саме німецькі митці дали могутній поштовх у справі пошуків автентичного виконання старовинної музики, який підхопили австрійські музиканти. Надалі впродовж другої половини ХХ століття історично орієнтоване виконавство набувало все більше послідовників, досліджувалося музикознавцями та виконавцями, популяризувалося серед публіки, сформувавшись на по чатку ХХІ ст. у самостійний напрям виконавського мистецтва та музично-теоретичної науки. Ці дві галузі автентичного виконавства від самого початку були нерозривними, позаяк реставрація особливостей виконання старовинної музики потребувала і реконструкції с таровинних інструментів, і вивчення особливостей інтерпретацій, і різнобічного дослідження партитур і теоретичних праць ХVІІ – ХVІІІ століть. В Україні інтерес до виконання давньої музики призвів до заснування низки колективів, які популяризують автентичне виконавство. Одним з найстаріших вітчизняних колективів є Ансамбль давньої музики під керівництвом Костянтина Чечені, музиканти якого, окрім реставрації української барокової музики, виготовляють репліки старовинних інструментів та займаються науково-дослідною роботою. Основу репертуару Київського ансамблю старовинної музики «Dolce Barocco» та Ансамблю давньої музики «Terra Barocca» Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика складають твори європейських композиторів ХVІ – ХVІІІ століть. Восени 2024 р. у Львові відбувся вже ХХІ Фестиваль Давньої Музики, що засвідчує стійкий інтерес музикантів і слухачів до музики доби Середньовіччя, Відродження та бароко . Ана ліз остан ніх до с лі джень і пу б лі ка цій. З розвитком концертної діяльності ансамблів старовинної музики в України вітчизняні виконавці та музикознавці також розпочинають дослідження особливостей її інтерпретації. Найбільшу увагу концентровано на проблемах автентичного виконання барокової музики , що засвідчують статті Л. Артюхової [1], Р. Глазунова та О. Устименко-Косоріч [3], В. Охманюка [6], О. Табуліної [9], К. Томницького [10], Н. Яропуд [11] та ін. Проблематика дисертації І. Коденко зосереджена навколо загальних проблем історичного виконавства останньої третини ХХ – початку ХХІ століття» [4], а в одному з підрозділів дослідження О. Потоцької розглядається специфіка фортепіанного виконання музики доби бароко [7]. Проте вивчення ролі окремих особистостей у становленні і розвитку автентичног о виконавства на сьогодні ще не стало предметом широкого наукового інтересу. У цій галузі досліджень автентичного виконавства виділяємо статті І. Коденко, яка аналізує концепції відтворення старовинної музики Вандою Ландовською [5], та О. Потоцької, яка з вертається до початку історично орієнтованого виконавства, характеризуючи діяльність музикантів Німецької асоціації старовинної музики (Vereinigung für alte Musik) [8]. У 2002 році в Україні було опубліковано монографію Н. Гарнокурта «Музика як мова звуків. Шлях до нового розуміння музики» у перекладі Заслуженого діяча мистецтв України, піаніста й органіста Георгія Куркова [2]. Видання стало чи не першим українським перек ладом праці відомого австрійського диригента, дослідника давньої музики, засновника ансамблю барокової музики Concentus Musicus Wien. Монографія у значній мірі спрямувала науковий інтерес українських музикознавців до проблем виконавства старовинної музики. Іншими дослідженнями Н. Гарнонкурта, які ще не перекладені українською, є праці, присвячені інтерпретації творів В. А. Моцарта, Й. С . Баха і К. Монтеверді, а також культурологічному, музикознавчому і виконавському осмисленню барокової музики. Проте творча діяльність самого австрійського музиканта та заснованого ним Concentus Musicus Wien не є достатньо відомою в Україні та потребує ви вчення і популяризації . Ме та стат ті – охарактеризувати особливості підходу Н. Гарнонкурта та заснованого ним Concentus Musicus Vienna до інтерпретації старовинної музики та визначити їх роль у розвитку історично орієнтованого виконавства в Австрії 1950-х – 1970-х рр. Поставлена мета потребує також загальної характеристики соціокультурного середовища, в якому розгорталася діяльність Н. Гарнонкурта та Concentus Musicus Vienna.