Тоталітарні режими Європи та музика: хроніки протистояння

Анотація

У статті проаналізовано взаємовідносини митців з тоталітарними режимами, що панували в Італії, Німеччині, Україні у ХХ ст. Актуальність теми обумовлена необхідністю глибокого вивчення процесів, що відбувалися у галузі мистецтва ХХ ст., адже саме ця доба характеризується тісними взаємозв’язками художніх пошуків з певними філософською-естетичними та ідеологічними системами. Музичне життя стало віддзеркаленням суспільних процесів, що відбувалися в різних локаціях Європи вказаного періоду, зокрема й дії принципів неоміфотворчості, притаманної тоталітарним ідеологіям. Міфологізація масової свідомості потребувала від мистецтва цілковитого підпорядкування. Не всі знамениті музиканти змогли відкрито протистояти ідеології тоталітарних режимів, адже відчували безпосередню небезпеку для власного життя. Фашистський і радянський режими продемонстрували усі види каральної системи за умов непокори і відхилення творчості митця від загального вектору художнього життя – від приреченості його на забуття до повного морального і фізичного знищення.

Спираючись на існуючі дослідження зарубіжних і вітчизняних науковців, автори статті ставлять за мету відтворення подій творчого життя відомих митців у контексті їх складних взаємовідносин з владою і протистояння тоталітарним режимам періоду 1920-х – 1950-х рр. Відтворення подібних хронік є необхідною складовою у створенні системного погляду на роль митця у соціокультурному континуумі.

Складні та неоднозначні відносини з владою розглянуто на прикладі творчого життя композиторів П. Гіндеміта та Б. Мартіну, диригентів В. Фуртвенглера, Г. фон Караяна, О. Клемперера та А. Тосканіні. Одні з них зайняли позицію відвертого протистояння режиму (А. Тосканіні), інші – колаборації з ним (Г. фон Караян), а деякі здійснювали постійні спроби лавірування між власною совістю і необхідністю висловити підтримку режиму. Розуміння вчинків кожного окремого митця у складній соціокультурній ситуації панування тоталітарного режиму можливе за умов урахування специфіки суспільної психології та особливостей національної культури, що у подальшому потребує інтердисциплінарного підходу до вивчення проблеми. Розуміння вчинків кожного окремого митця у складній соціокультурній ситуації панування тоталітарного режиму можливе за умов урахування специфіки суспільної психології та особливостей національної культури, що у подальшому потребує інтердисциплінарного підходу до вивчення проблеми.