МЕТОДОЛОГІЯ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ B KOHTEKCTI КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ
DOI:
https://doi.org/10.31652/3041-1017-2026(7)-19Ключові слова:
методологія мистецької освіти, компетентнісна парадигма, мистецька компетентність, освітні підходи, педагогіка мистецтва, художньо-творча діяльність, ціннісні орієнтири, інтеграція мистецтвАнотація
У статті здійснено комплексний аналіз методології мистецької освіти в контексті компетентнісної парадигми як провідного концепту сучасного освітнього розвитку. Актуальність дослідження зумовлена трансформаційними процесами в системі освіти України, інтеграцією у європейський освітній простір, упровадженням ідей Нової української школи та переходом від знаннєвої моделі навчання до компетентнісно орієнтованої. У цьому контексті мистецька освіта набуває особливої значущості як простір формування цілісної особистості, здатної до творчої самореалізації, емоційно-ціннісного сприйняття світу та міжкультурної комунікації. У статті уточнено поняття «методологія мистецької освіти» як багаторівневої системи теоретичних підходів, принципів і способів наукового пізнання та педагогічного проєктування, спрямованих на організацію мистецького навчання й виховання відповідно до ціннісних орієнтирів сучасного суспільства. Доведено, що методологія мистецької освіти в умовах компетентнісної парадигми виходить за межі традиційної дидактики та ґрунтується на інтеграції філософських, культурологічних, психологічних і педагогічних засад. Особливу увагу приділено аналізу компетентнісної парадигми як методологічної основи мистецької освіти. Визначено, що її сутність полягає в орієнтації освітнього процесу на формування ключових і предметних мистецьких компетентностей, які охоплюють не лише знання й уміння, а й досвід творчої діяльності, ціннісні установки, емоційно-естетичне ставлення до мистецтва та готовність до самовираження. Підкреслено, що мистецька компетентність має інтегрований характер і формується в процесі активної художньо-творчої діяльності, інтерпретації мистецьких творів, рефлексії та міждисциплінарної взаємодії. У статті акцентовано увагу на ролі педагога мистецтва як носія методологічної культури, здатного до проєктування освітнього процесу на засадах компетентнісного підходу. Підкреслено, що сучасний учитель мистецтва має володіти не лише фаховими знаннями, а й методологічним мисленням, умінням інтегрувати різні види мистецтва, застосовувати інноваційні педагогічні технології та створювати умови для творчої самореалізації учнів. Практична значущість дослідження полягає в можливості використання його результатів у процесі модернізації змісту мистецької освіти, розроблення освітніх програм, навчально-методичних матеріалів і підготовки майбутніх учителів мистецтва.Посилання
Барановська, І. М., Ковальчук, О. В., Сидоренко, Н. П. (2024). Формування культурної та інноваційної компетентностей майбутніх учителів мистецтва: методологічні засади. Мистецтво та освіта. 1, 9-16.
Гаврилова, Л. А. (2021). Компетентнісний підхід у мистецькій освіті: методологічні орієнтири. Педагогічні науки. 95, 45-52.
Гуревич, І. М. (2018). Методологічні засади формування професійної компетентності майбутніх педагогів. Вінниця: Нілан-ЛТД, 268 с.
Мартинів, Л. В. (2021). Методологія формування художньо-професійної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва. Професійна освіта: методологія, теорія та технології. 13, 85-94.
Масол, Л. М. (2020). Компетентнісний підхід у мистецькій освіті. Київ : Педагогічна думка, 248 с.
Ничкало, Н. Г. (2020). Компетентнісна парадигма як основа модернізації професійної освіти. Освіта і суспільство. 3, 7-15.
Падалка, Г. М. (2022). Мистецька педагогіка: аксіологічний та компетентнісний виміри. Київ : Освіта України, 312 с.
Пометун, О. І. (2022). Теорія і практика формування ключових і предметних компетентностей учнів. Київ : Генеза, 304 с.
Рудницька, О. П. (2021). Педагогіка мистецтва: сучасні концепції та освітні практики. Київ : Академія, 2021. 268 с.
Arts-based approaches in interprofessional education: A scoping review. (2025). Journal of Interprofessional Education & Practice, 40, 1–10. https://doi.org/10.1016/j.xjep.2025.100757.
Farahie, S. N. B., Sihes, A. (2025). Competency Development in Visual Arts Education: Human Capital and Teaching Effectiveness (Systematic Review). International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences, 15(9) 1–15. https://doi.org/10.6007/IJARBSS/vl5-i9/26492.
Sysoieva, S. (2024). Pedagogical Creativity: Development of Artistic and Creative Competence of Teacher and Student. Continuing Professional Education: Theory and Practice, 80 (3), 19–30.
Tomashevskyi, V., Digtiar, N., Chumak, L. et al. (2024). Artistic and pedagogical competences of the fine arts teacher: Adaptation to the postmodern society. Postmodern Openings, 13(2). LUMEN Scientific Publishing House.
Zhang, C., Xu, S. (2025). Aesthetic experience and educational value in co-creating art with generative AI: Evidence from a survey of young learners. arXiv preprint. https://arxiv.org/abs/2509.10576.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ви маєте право:
Поширювати — копіювати та розповсюджувати матеріал у будь-якому середовищі або форматі з будь-якою метою, навіть комерційною.
Адаптувати — реміксувати, трансформувати та використовувати матеріал з будь-якою метою, навіть комерційною.
Ліцензіар не може скасувати ці права, якщо ви дотримуєтеся умов ліцензії.
За таких умов:
Атрибуція — Ви повинні надати відповідну атрибуцію, надати посилання на ліцензію та вказати, чи були внесені зміни. Ви можете зробити це будь-яким розумним способом, але не таким, який би наводив на думку, що ліцензіар підтримує вас або ваше використання.
Відсутність додаткових обмежень — Ви не можете застосовувати юридичні умови або технологічні заходи, які юридично обмежують інших у здійсненні будь-яких дій, дозволених ліцензією.
Повідомлення:
Ви не зобов'язані дотримуватися ліцензії щодо елементів матеріалу, що є у відкритому доступі, або якщо ваше використання дозволено відповідним винятком або обмеженням.
Гарантії не надаються. Ліцензія може не надавати вам усіх дозволів, необхідних для передбачуваного використання. Наприклад, інші права, такі як право на публічність, право на приватність або моральні права, можуть обмежувати використання матеріалу.