Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Мета статті. З модернізацією Російської імперії помісне дворянство впродовж другої половини ХІХ ст. поступово адаптувалося до нових соціоекономічних умов і ставало соціально активнішим, втім, не отримало навіть мінімальних політичних регуляторів для задоволення своїх соціальних, економічних і культурних потреб до 1906 р., виборів у Державну думу. Воно, як й усі інші соціальні групи імперії, не могло формулювати своїх політичних вимог, створювати політичні організації, які б відстоювали їхні інтереси. Водночас й до революційних подій 1917 р. дворянство продовжували вважати опорою самодержавства, тому важливо визначити, чи було воно абсолютно відданим імперії, чи існували фрондерські настрої серед його представників. Під фрондерськими настроями певної соціальної групи тут розуміється негативізм, викликаний діями влади, який реалізується скоріше як культурницький опір і не веде до конфронтації з владою. Помісне дворянство розглядається поза етнічною приналежністю його представників. Методологія дослідження передбачає використання книг як речових джерел та історико-книгознавчі методи аналізу. Наукова новизна. До вивчення пасивного опору владі, традиційно малодоступного для студіювання, залучений аналіз книжкових практик (придбання, поширення, використання та зберігання книг) помісного дворянства. Висновки. З’ясовано, що упродовж другої половини ХІХ ст. поміщики-дворяни Правобережної України мали фрондерські настрої. Поліційний характер державного апарату країни примушував навіть лояльних підданих вдаватися до протиправних дій для задоволення своїх культурних потреб. Їхні свідомі практики щодо заборонених книг свідчать про тихий спротив владі, який врешті-решт протиставляв людину державній системі, розхитував традиційну систему цінностей.
Посилання
Darnton, R. (2010). Poetry and the Police: Communication Networks in Eighteenth-Century Paris. Cambridge, MA: Harvard University Press. 224 p.
Epsztein, T. (2005). Z piorem i paletą: zainteresowania intelektualne i artystyczne ziemiaństwa polskiego na Ukrainie w drugiej połowie XIX w. Warszawa: Neriton. 589 s.
Kutyłowska, H. (2003). Wspomnienia z Podola (1898 – 1919). Warszawa: Czytelnik. 124 s.
Айзеншток, И. (1939) Французские писатели в оценках царской цензуры. Литературное наследство, (33–34), 769–861.
Барвінок, О. (2014). Дворяни Подільської губернії в органах державного управління та станового самоврядування регіону (1793 – 1917 рр.) (автореф. дис. ... канд. іст. наук : 07.00.01). Миколаїв. 19 с.
Баринова, Е. (2006). Российское дворянство в начале ХХ века: социокультурный портрет. Самара. 379 с.
Брискман, М. А. (1935). Ф. И. Тютчев в Комитете цензуры иностранной. Литературное наследство, (19/21), 565–578.
Кароєва, Т. (2019). Регіональні родові бібліотеки початку ХХ ст.: до методики встановлення факту існування (на прикладі Подільської губернії). Рукописна та книжкова спадщина України, (23), 139–153. https://doi.org/10.15407/rksu.23.139.
Кривошея, І. (1997). Еволюція дворянства Правобережної України наприкінці XVIII – початку ХХ ст. (на матеріалах Київської губернії) (автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.01). Київ. 19 с.
Курков, К. (2006). Российское дворянство в контексте модернизации в начале XX в. : экономический и социокультурный аспекты (автореф. дис… д-ра ист. наук: 07.00.02). Москва. 50 с.
Левицкий, О. (1906). Из жизни учебных заведений Юго-Западного края в 1840-х годах. Киевская старина, (ХСІІІ), 70–78. Патрушева, Н. Г. (сост.) (2013). Цензоры Российской империи, конец XVIII – начало XX века: биобиблиогр. справ. Санкт-Петербург. 480 с.
ПСЗ – Полное собрание законов Российской империи (1825 – 1881). Собр. 2. Санкт-Петербург.
Соломонова, Т. Р. (2010). Книга як знаряддя збереження етнічної ідентичності поляками Поділля другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, (18), 328–331. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2010-18-328-331
Темірова, Н. Р. (2003). Поміщики України в 1861–1917 рр.: соціально–економічна еволюція. Донецьк. 320 с.
Филатова, Т. В. (2000). Российское поместное дворянство в начале XX в.: организация, деятельность, попытки самоидентификации (автореф. дис… канд. ист. наук: 07.00.02). Москва. 26 с. Шартье, Р. (2001). Культурные истоки Французской революции. Москва: Искусство. 256 с.
Шахрай, Т. О. (2009) Господарська, громадсько-політична та культурна діяльність дворян і поміщиків Волині наприкінці XIX – початку XX ст. (автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01). Черкаси. 20 с.
Эйдельман, Н. Я. (1984). Герцен против самодержавия. Секретная политическая история России XVIII и XIX веков и Вольная печать. Москва. 317 с. http://vivovoco.astronet.ru/VV/PAPERS/NYE/DOLGO.HTM
Юдин, Е. Е. (2000). Русское дворянство накануне и в период первой мировой войны: Проблемы социального развития и политической деятельности (автореф. дис… канд. ист. наук: 07.00.02). Москва. 16 с.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2020 Наукові записки Віницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія