ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ НІКОЛАУСА ГАРНОНКУРТА ТА CONCENTUS MUSICUS VIENNA У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ РУХУ ІСТОРИЧНО ОРІЄНТОВАНОГО ВИКОНАВСТВА

Анотація

Після Другої світової війни Відень став одним з центрів руху історично орієнтованого виконавства. Австрійські музиканти, натхненні  творчою діяльністю німецьких митців першої половини ХХ ст., продемонстрували власне бачення автентичного виконавства старовинної музики. Одним з найвідоміших інтерпретаторів барокової музики другої половини ХХ – початку ХХІ століття став Ніколаус  Харнонкурт, який заснував Concentus Musicus Vienna. На початку 1950-х років колектив знаходився на стадії формування власного підходу до старовинної музики та упорядкування концертного репертуару. Своє власне бачення виконання барокової музики Н. Гарнонкурт формував на основі дослідження самої давньої музики, вивчення традиції виконавства того часу, старовинних інструментів. Concentus Musicus Vienna, як колектив однодумців, став вмістилищем втілення усіх інтерпретаційних ідей Н. Гарнонкурта.

У статті проаналізовано культурні впливи на становлення концепції історично орієнтованого виконавства Н. Гарнонкурта, зокрема діяльність Ф. Йоде, В. Гензеля, Р. Гейдена, Г. Леонгардта. Визначено роль Й. Мартіна на формування світогляду та  виконавського стилю Н. Гарнонкурта та Concentus Musicus Vienna.

Охарактеризовано принципи добору музикантів у Concentus Musicus Vienna, особливості формування репертуару, специфіку інтерпретації старовинної музики, дослідницьку діяльність Н. Гарнонкурта. Музикант вважав музику принципом мовлення, що безпосередньо знайшло своє відображення в його інтерпретаціях.

У результаті виявлення особливостей творчої діяльності Concentus Musicus Vienna  під керівництвом Н. Гарнонкурта у перше двадцятиріччя  його існування було констатовано, що колектив здійснив революційні інновації у звучанні та музичному стилі, який повністю походить від самої старої музики та відповідних інструментів. Однією з великих заслуг Concentus Musicus Vienna стало відродження музики забутих австрійських митців, зокрема Йогана Генріха Шмельцера, Йогана Йозефа Фукса, Генріха Ігнаца фон Бібера та ін. Теоретичне обґрунтування принципів і підходів до виконання старовинної музики  дозволило створити переконливі її інтерпретації. Принциповою позицією Н. Гарнонкурта в інтерпретації старовинної музики стало бачення музичного твору в контексті особливостей усіх видів мистецтва часу його створення.

Одним із здобутків Concentus Musicus Vienna  під керівництвом Н. Гарнонкурта стало формування нового типу виконавця, який постає дослідником, філософом, мистецтвознавцем і музикантом-віртуозом.   Орієнтація на людину, яка, завдяки своїм знанням, професійним навичкам і безумовному бажанню, знайшла нове представлення старовинної музики та сформувала ансамбль, який наслідував його в усіх відношеннях, є величезною відмінністю Concentus Musicus Vienna від інших колективів. Спосіб виконання старої музики у Concentus був безпрецедентним і принципово новим.