Політика Польщі та Румунії щодо інтернованої Армії УНР (1921-1924): інтерпретації радянської історіографії

Анотація

Метою статті є комплексний аналіз літератури радянського періоду щодо політики керівництва Польщі та Румунії стосовно інтернованої у таборах цих країн Армії Української Народної Республіки. Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об’єктивності, системності та спадкоємності, які передбачають виявлення та всебічне вивчення джерельного масиву з урахуванням історичного контексту його формування. При розв’язанні поставлених завдань використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: історіографічного аналізу та синтезу, історико-порівняльний, хронологічний, ретроспективний та ін. Наукова новизна роботи полягає в тому, що у ній на основі комплексного підходу проаналізовано стан вивчення в радянській історіографії політики керівництва Польщі та Румунії протягом 1921 – 1924 рр. щодо інтернованої Армії УНР, з’ясовано концептуальні підходи та прийоми, що використовувались радянськими істориками для реконструкції цієї політики. Висновки. Аналіз праць радянських істориків засвідчив, що вони вкрай необ’єктивно висвітлювали мотиви, якими керувались Польща та Румунія, надаючи притулок інтернованим українським воякам. Ці країни визначалися як сателіти великих імперіалістичних держав, залежні від них у фінансово-економічному і військово-політичному плані, які використовувались у якості опорних баз політичного бандитизму. Незважаючи на значну насиченість фактологічним матеріалом, праці радянських істориків не дали об’єктивного висвітлення еволюції політики урядових кіл Польщі та Румунії щодо інтернованої Армії УНР. Так званий класовий принцип, якого вони були змушені суворо дотримуватись, зумовлював розгляд цього питання лише в контексті боротьби радянської влади із «світовим імперіалізмом», який у своєму прагненні побороти соціалістичний лад в Радянській державі намагався використати інтерноване українське вояцтво. Факти, що стосувались даної проблеми, підбиралися радянськими істориками тенденційно, оцінювались апологетично. Низка аспектів цієї проблеми взагалі опинилися поза їх увагою.