Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Метою статті є висвітлення побутування та з’ясування походження прізвищ Коханівської волості Вінницького повіту. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, індукції, дедукції, узагальнення, опису) та спеціально-історичних (історико-типологічного, історико-системного, кількісного) методів з принципами історизму, системності, науковості. Для з’ясування походження окремих прізвищ застосовано прийом етимологічного аналізу. Наукова новизна роботи полягає у тому, що автори вперше, на основі аналізу матеріалів сповідних відомостей п’яти парафій як джерела, розкрили побутування прізвищ сіл Гуменне, Кобильня, Козинці, Королівка, Косаківка, Коханівка, Олександрівка, Пеньківка, Приборівка, Сивиківці, які станом на 1.01.1869 р входили до цієї волості. Хронологія документів охоплює період 1833 року. Висновки. Опрацьовані матеріали сповідних книг свідчать, що жителі Коханівської волості для власної ідентифікації використовували прізвища.
Найбільшу групи серед них становили прізвищеві назви, в основі яких лежали особові чоловічі імена здебільшого з християнського календаря грецького походження (зафіксовано прізвища від чоловічих імен польського та хорватського походження й в російському варіанті) та за родом занять (професією). Найменшу групу складають прізвища, що походять від назви місцевості.
Дослідження прізвищевої системи окремого регіону актуальне та важливе, адже прізвища містять інформацію не лише про його теперішнього носія, але фактично віддзеркалюють історію всього роду. Крім того, саме прізвища відбивають різні історичні процеси, що мали місце на цій території, особливості побуту, матеріальної і духовної культури, оточуючої природи, демографічні процеси, зв’язки з іншими народами.
Посилання
Блажчук, Ю. І. (2008). Антропонімія Уманщини XVII – початку XXI ст. : автореферат дисертації кандидата філологічних наук: 10.02.01. Київ, Б.в. 22 с.
Болдирєв, Р.В. (укл.) (1982). Етимологічний словник української мови (в 7 т., Т.1). Київ: Наукова думка, 632 с.
Болдирєв, Р.В. (укл.) (1989). Етимологічний словник української мови (в 7 т. Т.3). Київ: Наукова думка, 552 с.
Болдирєв, Р.В. (укл.) (2003). Етимологічний словник української мови (в 7 т., Т.4). Київ: Наукова думка, 656 с.
Болдирєв, Р.В. (укл.) (2006). Етимологічний словник української мови (в 7 т., Т.5). Київ: Наукова думка, 704 с.
Волошин, Ю. (2015). Полтавська антропоніміка. Які імена та прізвища носили полтавці в другій пол. XVIII ст. Україна модерна. № 22. http://uamoderna.com/md/voloshyn-antroponimika.
Гребеньова, В. О. (2019). Прізвищевий масив Гавришівської волості Вінницького повіту (на матеріалах Державного архіву Хмельницької області) Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, вип.28, 75-80. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2019-28-75-80
Гумецька, Л. (1958). Нарис словотворчої системи української актової мови XIV – XV ст. Київ: Вид-во АН УРСР. 298 с.
ДАХО – Державний архів Хмельницької області.
Єфименко, І. В. (2003). Українські прізвищеві назви XVI ст. Київ: Наукова думка, 167 с.
Залеський, А.М. (1964). Спостереження над українськими прізвищами XVII ст. (на матеріалі інвентаря с.Перегінське) (Т.6.). Дослідження і матеріали з української мови. Київ: Наукова думка. С. 133-145.
Ільченко, І. І. (2003). Антропонімія Нижньої Наддніпрянщини в її історичному розвиткові (надвеликолузький регіон) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01. Дніпропетровськ, 2003. 18 с.
Корнієнко, І. Від прізвиськ до прізвищ. http://www.interklasa.pl/portal/dokumenty/ridna_mowa_uk/index.php?page=rm33_02.
Легун, Ю. В. (2010). Формування і видозміни масиву прізвищевих назв сіл Митинецької сільської ради. Легенди з-під сивого Бужка: природа, археологія, історія, етнографія та фольклор сіл Митинці, Хотьківці, Вереміївка і Заруддя Красилівського району на Хмельниччині. Київ: Майстерня книги, С.159-162.
Лісова, Л. О. (2011). Прізвища Волині, мотивовані назвами кольорів. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки. Мовознавство, вип. 68-71.
Петренко, О. (2008). Історія адміністративно-територіального устрою Вінниччини від найдавніших часів до сучасності. Вінниця: ПП «Едельвейс і К». 56 с.
Півторак, Г. П. (укл.) (2012). Етимологічний словник української мови мови (в 7 т., Т.6). Київ: Наукова думка, 568 с.
Редько, Ю. К. (1968). Довідник українських прізвищ. Київ: Радянська школа. 216 с.
Редько, Ю. К. (2007). Словник сучасних українських прізвищ. Львів: Наукове т-во ім.Т.Шевченка. Т. 1. А-М.2007. 720 с. Т.2. Н-Я. 2007. 721-1438 с.
Родзевич, Н.С. (укл.) (1985). Етимологічний словник української мови (в 7 т. Т.2). Київ: Наукова думка, 572 с.
Фаріон, І. Д. (2001). Українські прізвищеві назви Прикарпатської Львівщини наприкінці ХVІІІ –початку ХІХ століття (з етимологічним словником). Львів׃ Літопис. 371 с.
Хвіщук, О. В. (2017). Структурно-семантичний аналіз прізвищ жителів м.Нововолинська Волинської обл. Луцьк. 275 с.
Худаш, М. Л. (1977) З історії української антропонімії. Київ: Наукова думка. 236 с.
Чучка, П. (2011) Слов’янські особові імена українців. Ужгород: Ліра. 432 с.
Чучка, П. П. (2005). Прізвища закарпатських українців : Історико-етимологічний словник. Львів. 704 с.
Юцишина, Ю. (2019). Прізвищеві назви і прізвища Центральної Хмельниччини XVII-XXI ст. Вінниця. 294 с.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2020 Наукові записки Віницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія