Słowa kluczowe
Jak cytować
Abstrakt
Передкарпаття розглянуто як своєрідний ландшафтний екотони, якому ландшафтознавці приділяють недостатньо уваги. Однак детальні ландшафтознавчі дослідження Передкарпаття й прилеглих до нього рівнин показали, що східні ландшафтна і географічна (геокомпонентна) межі Передкарпаття, а також загалом і Карпат в Україні не співпадають. Крім Прикарпатського передгір’я необхідно виділяти й Передкарпатську рівнину, що охоплює Розточчя, Опілля, Середнє Придністер’я та Хотинську височину. Ландшафти Прикарпатсього передгір’я і Передкарпатської рівнини не однакові. Це західна і східна частина Східнокарпатського ландшафтного екотону, що сформувався внаслідок їх взаємодії. На його основі розвивається не менш унікальний антропогенний ландшафтний екотон, ще недостатньо досліджений науковцями України.
Активне, особливо упродовж двох минулих століть, господарське освоєння пердгірних ладшафтних екотонів призвело до формування фонових, сільськогосподарських і лісових, ландшафтів у межах Передкарпаття.
Bibliografia
Воропай, Л. І. (2007). Середнє Придністров’я – унікальний регіон України.Вінниця: ПП «Видавництво» Теза», 4-12.
Воропай, Л. І. та Куниця, М. О. (1968). Українські Карпати. Фізико-географічний нарис. Київ, Радянська школа, 167.
Гродзинський, М. Д. (2005). Пізнання ландшафту: місце і простір: монографія. Київ, Київський університет, 2, 503.
Дем’янчук, П. М. (2001). Основні властивості географічних екотонів: сучасний стан проблеми. Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Географія, 2(7), Тернопіль, 34–37.
Дем’янчук, П. М. та Свинко, Й. М. (2011). Західно-Подільське горбогір’я як географічний екотон: монографія. Тернопіль, Підручники і посібники, 208.
Денисик, Г .І. (2001). Лісополе України. Вінниця, ПП «Видавництво» «Тезис», 284.
Денисик, Г. І. (2012) Антропогенне ландшафтознавство: навч. посіб. Вінниця, ТД «Едельвейс і К», 2012. 1: Глобальне антропогенне ландшафтознавство, 336.
Денисик, Г. І., Ситник, О. І., Чиж, О. П., Безлатня, Л. О., Денисик, Б. Г. та Война, І. М. (2020). Міжзональні геоекотони України: монографія. Вінниця, ТОВ «Твори», 368.
Дячук, А. І. (2020). Просторово-часова динаміка земельного фонду і людності фізико-географічних районів Чернівецької області: дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук. Чернівці, 259.
Жук, А. В., Костишин, С. С. та Федоряк, М. М. (2021). Відновлення біогеоценозів зрубів Fagus sylvatica L. в умовах Північної Буковини: монографія. Чернівці, Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 384.
Жук, А. В. (2023). Динаміка деревного покриву на соціо-екологічному градієнті Чернівецької області. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», вип. 28.101–109
Кілінська, К. Й. (2007). Еколого-прогнозна оцінка природно-господарської різноманітності Карпато-Подільського регіону України. Чернівці, Рута, 492.
Кравчук, Я. С. (1999). Геоморфологія Передкарпаття. Львів, Вид-во Львівського університету,187.
Круль, В. П. (2004). Ретроспективна географія поселень Західної України: монографія Чернівці, Рута, 382.
Маринич, О. М. та Шищенко, П. Г. (2005). Фізична географія України: Підручник. Київ, Знання, 511.
Ситник, О. І. (2023). Передгірні ландшафтні екотони: обґрунтування меж та внутрішня структура. Ландшафтознавство, 3(1), 45–53.
Тимуляк, Л. М. (2010). Особливості методики дослідження передгірських урбанізованих ландшафтів. Укр. геогр. журнал, 3, 24–29.
Тимуляк, Л. М. (2014). Основні риси і закономірності структури передгірських ландшафтів у межах Івано-Франківської області. Фізична географія та геоморфологія. 3 (75), 29–38
Чернега, П. І. (1995). Структура передгірських ландшафтів Буковинського Передкарпаття, проблеми їх оптимізації: дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук. Чернівці, 156.
References
Voropai, L. I. (2007). Serednie Prydnistrovia – unikalnyi rehion Ukrainy / Serednie Prydnistrovia [Middle Transnistria – a unique region of Ukraine]. Vinnytsia: PP «Vydavnytstvo» Teza», 4-12. [in Ukrainian].
Voropai, L. I., & Kunytsia, M. O. (1968). Ukrainski Karpaty. Fizyko-heohrafichnyi narys.[Ukrainian Carpathian Mountains. Physico-geographic essay]. Kyiv, Radianska shkola, 167. [in Ukrainian].
Hrodzynskyi, M. D. (2005). Piznannia landshaftu: mistse i prostir: monohrafiia. [Knowledge of the landscape: place and space: a monograph]. Kyiv, Kyivskyi universytet, T. 2. 503. [in Ukrainian].
Demianchuk, P. M. (2001). Osnovni vlastyvosti heohrafichnykh ekotoniv: suchasnyi stan problemy. [The main properties of geographical ecotones: the current state of the problem]. Ternopil, 34-37. [in Ukrainian].
Demianchuk, P. M., & Svynko, Y. M. (2011). Zakhidno-Podilske horbohiria yak heohrafichnyi ekoton: monohrafiia. [Zahidno-Podilsky Highlands as a geographical ecotone: monograph]. Ternopil, Pidruchnyky i posibnyky, 208. [in Ukrainian].
Denysyk, H. I. (2001). Lisopole Ukrainy. [Forestry of Ukraine]. Vinnytsia, «Thesis» Publishing House, 284. [in Ukrainian].
Denysyk, H. I. (2012). Antropohenne landshaftoznavstvo: navch. posib. Vinnytsia, TD «Edelveis i K», 1, Hlobalne antropohenne landshaftoznavstvo, 336. [in Ukrainian].
Denysyk, H. I., Sytnyk, O. I., Chyzh, O. P., Bezlatnia, L. O., Denysyk, B. H., & Voina, I. M. (2020). Mizhzonalni heoekotony Ukrainy: monohrafiia. [Interzonal geoecotones of Ukraine: monographу]. Vinnitsa, «Tvori» LLC, 368. [in Ukrainian].
Diachuk, A. I. (2020). Prostorovo-chasova dynamika zemelnoho fondu i liudnosti fizyko-heohrafichnykh raioniv Chernivetskoi oblasti: dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. heohr. nauk. [Spatio-temporal dynamics of the land fund and population of the physical and geographical regions of Chernivtsi region]. Chernivtsi, 259. [in Ukrainian].
Zhuk, A. V. Kostyshyn, S. S., & Fedoriak, M. M. (2021). Vidnovlennia bioheotsenoziv zrubiv Fagus sylvatica L. v umovakh Pivnichnoi Bukovyny: monohrafiia [Restoration of biogeocenoses of Fagus sylvatica L. log cabins in the conditions of Northern Bukovyna: monographу]. Chernivtsi, Chernivets. nats. un-t im. Yu. Fedkovycha, 384. [in Ukrainian].
Zhuk, A. V. (2023). Dynamika derevnoho pokryvu na sotsio-ekolohichnomu hradiientiChernivetskoi oblasti. [Dynamics of tree cover in the socio-ecological gradient of the Chernivtsi region]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina Seriia «Ekolohiia», 28, 101–109. [in Ukrainian].
Kilinska, K. Y. (1999). Ekoloho-prohnozna otsinka pryrodno-hospodarskoi riznomanitnosti Karpato-Podilskoho rehionu Ukrainy. [Ecological and prognostic assessment of the natural and economic diversity of the Carpathian-Podil region of Ukraine]. Chernivtsi, Rue. 492. [in Ukrainian].
Kravchuk, Ya. S. (1999). Heomorfolohiia Peredkarpattia. [Geomorphology of Precarpathia]. Lviv, Publication of Lviv University, 187. [in Ukrainian].
Krul, V. P. (2004). Retrospektyvna heohrafiia poselen Zakhidnoi Ukrainy: monohrafiia [Retrospective geography of settlements in Western Ukraine: monographу]. Chernivtsi, Ruta, 382. [in Ukrainian].
Marynych, O. M., & Shyshchenko, P. H. (2005). Fizychna heohrafiia Ukrainy: Pidruchnyk. [Physical geography of Ukraine: Textbook]. Kyiv, Knowledge, 511. [in Ukrainian].
Sytnyk, O. I. (2023). Peredhirni landshaftni ekotony: obgruntuvannia mezh ta vnutrishnia struktura [Foothill landscape ecotones: rationale, boundaries and internal structure] Landshaftoznavstvo, 4(22). 45–53. [in Ukrainian].
Tymuliak, L. M. (2010). Osoblyvosti metodyky doslidzhennia peredhirskykh urbanizovanykh landshaftiv. [Peculiarities of the methodology of the study of foothill urbanized landscapes]. Ukr. heohr. zhurnal, 3, 24–29. [in Ukrainian].
Tymuliak, L. M. (2014). Osnovni rysy i zakonomirnosti struktury peredhirskykh landshaftiv u mezhakh Ivano-Frankivskoi oblasti. [The main features and regularities of the structure of foothill landscapes within Ivano-Frankivsk region]. Fizychna heohrafiia ta heomorfolohiia, 3 (75), 29–38. [in Ukrainian].
Cherneha, P. I. (1995). Struktura peredhirskykh landshaftiv Bukovynskoho Peredkarpattia, problemy yikh optymizatsii. [Structure of foothill landscapes of Bukovyna Precarpathia, problems of their optimization]. Chernivtsi, 156. [in Ukrainian].
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe.
Prawa autorskie (c) 2024 Олексій Іванович Ситник