Słowa kluczowe
Jak cytować
Abstrakt
Розглянуто нові чинники зонування приміських ландшафтів – туристично-рекреаційні мікроосередки. Мета – здійснити аналіз туристично рекреаційних мікроосередків як індикаторів виокремлення зон і підзон у приміських ландшафтах. Під туристично-рекреаційними мікроосередками розуміємо антропогенну структуру, що формується і розвивається під впливом туристично-рекреаційної діяльності людей і в умовах для цього придатних. У процесі дослідження застосовано принципи комплексності, сумісництва та екологічності; методи експедиційних досліджень, аналізу та синтезу, як наскрізні – ГІС-технології. Зазначено, що із активним розвитком субурбанізації на початку ХХІ ст. суттєво збільшуються площі приміських зон, яким науковці приділяють мало уваги. Доповнено визначення поняття «приміська зона», виділено проблеми зумовлені специфікою пізнання їх ландшафтів, обґрунтовано наявність зовнішньої (дальньої) і внутрішньої (ближньої) ландшафтних меж приміських зон, показано значення туристично-рекреаційних мікроосередків у їх виокремленні. На прикладі приміської зони Вінниці показано, що вона починається і закінчується там, де рекреаційні ландшафти, в основі формування яких туристично-рекреаційні мікроосередки, починають переважати і стають фоновими. Туристично-рекреаційні мікроосередки частіше формуються на основі наявних у приміських зонах селитебних, водних та лісових антропогенних ландшафтів. Серед різноманіття туристично-рекреаційних мікроосередків приміської зони Вінниці явно переважають стихійно сформовані мікроосередки для активного відпочинку спортивно-оздоровчого спрямування.
Bibliografia
Бейдик, О. О. (1998). Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. Київ, Палітра, 130.
Бейдик, О. О. (2010). Рекреаційні ресурси України. Київ, «Альтерпрес», 404.
Божук, Т. М. (2013). Рекреаційно-туристичні дестинації: теорія, методологія, практика. Вісник Львівського університету. Серія географічна, 43, 1, 150–156.
Гродзинський, М. Д. (2005). Пізнання ландшафту: місце і простір: монографія у 2-х томах. Київ. Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 1, 43.
Гудзевич, А. В., Любченко, В. Є., & Денисик, Б. Г. (2018). Регіональні аспекти туристсько-рекреаційного природокористування. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. 30, 1-2, 43-51.
Денисик, Г. І., & Бабчинська, О. І. (2006). Селитебні ландшафти Поділля. Вінниця, Теза, 256.
Денисик, Г. І., & Воловик, В. М. (2011). Рекреаційні ландшафти Поділля. Вінниця, ПП «Едельвейс і К», 218.
Денисик, Г. І. (2014). Антропогенне ландшафтознавство. Навчальний посібник. Частина І. Загальне антропогенне ландшафтознавство. Вінниця. Вінницька обласна друкарня, 334.
Дмитрук, О. Ю., & Денисик, Б. Г. (2019). Рекреаційні осередки та геоекотони Середнього Побужжя: монографія. Вінниця, ТВОРИ, 204.
Петлін, В. М. (2006). Конструктивне ландшафтознавство. Лівів. Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 357.
Проценко, С. П. (1993). Приміська зона. Київ. Географічна енциклопедія України, 3, 84.
Середнє Побужжя (2002). Ред. Г. І. Денисика. Вінниця, Гіпаніс, 280.
Чернова, Г. В. (2013). Використання тафальних ландшафтів України у туристичній індустрії. Антропогенне ландшафтознавство: перспективи розвитку. Вінниця: ТОВ «Вінницька міська друкарня», 144.
References
Beidyk, O. O. (1998). Slovnyk-dovidnyk z heohrafii turyzmu, rekrealohii ta rekreatsiinoi heohrafii. Kyiv. Palitra, 130. [in Ukrainian].
Beidyk, O. O. (2010). Rekreatsiini resursy Ukrainy. Kyiv. «Alterpres», 404. [in Ukrainian].
Bozhuk, T. M. (2013). Rekreatsiino-turystychni destynatsii: teoriia, metodolohiia, praktyka. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia heohrafichna, 43, 1, 150–156. [in Ukrainian].
Hrodzynskyi, M. D. (2005). Piznannia landshaftu: mistse i prostir: monohrafiia u 2-kh tomakh. Kyiv. Vydavnycho-polihrafichnyi tsentr «Kyivskyi universytet», 1, 43. [in Ukrainian].
Hudzevych, A. V., Liubchenko, V. Ye., & Denysyk, B. H. (2018). Rehionalni aspekty turystsko-rekreatsiinoho pryrodokorystuvannia. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. M. Kotsiubynskoho. 30, 1-2, 43-51. [in Ukrainian].
Denysyk, H. I., & Babchynska, O. I. (2006). Selytebni landshafty Podillia. Vinnytsia, Teza, 256. [in Ukrainian].
Denysyk, H. I., & Volovyk V. M. (2011). Rekreatsiini landshafty Podillia. Vinnytsia, PP «Edelveis i K», 218. [in Ukrainian].
Denysyk, H. I. (2014). Antropohenne landshaftoznavstvo. Navchalnyi posibnyk. Chastyna I. Zahalne antropohenne landshaftoznavstvo. Vinnytsia. Vinnytska oblasna drukarnia, 334. [in Ukrainian].
Dmytruk, O. Yu., & Denysyk, B. H. (2019). Rekreatsiini oseredky ta heoekotony Serednoho Pobuzhzhia: monohrafiia. Vinnytsia, TVORY, 204. [in Ukrainian].
Petlin, V. M. (2006). Konstruktyvne landshaftoznavstvo. Liviv. Vydavnychyi tsentr LNU im. Ivana Franka, 357. [in Ukrainian].
Protsenko, S. P. (1993). Prymiska zona. Kyiv. Heohrafichna entsyklopediia Ukrainy, 3, 84. [in Ukrainian].
Serednie Pobuzhzhia (2002). Red. H. I. Denysyka. Vinnytsia, Hipanis, 280. [in Ukrainian].
Chernova, H. V. (2013). Vykorystannia tafalnykh landshaftiv Ukrainy u turystychnii industrii. Antropohenne landshaftoznavstvo: perspektyvy rozvytku. Vinnytsia, TOV «Vinnytska miska drukarnia», 144.
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe.
Prawa autorskie (c) 2024 Ольга Петрівна Чиж, Богдан Григорович Денисик, Вікторія Сергіївна Омельченко