ФОРМУВАННЯ СТІЙКОСТІ СТУДЕНТА-ПІАНІСТА ДО ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ У ПРОЦЕСІ СЦЕНІЧНИХ ВИСТУПІВ

Анотація

У статті авторами розглянуто актуальну проблему формування самоосвітньої компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва в сучасних умовах вищої педагогічної освіти. Зроблено дефінітивний аналіз поняття «самоосвітня компетентність» як інтегрованого багатокомпонентного особистісного утворення, що включає мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та рефлексивний компоненти й забезпечує здатність до неперервного самовдосконалення. Розкрито і обгрунтовано високий потенціал вокально-диригентських дисциплін (хорове диригування, хоровий клас, читання хорових партитур, хорознавство, хорове аранжування, постановка голосу) як ефективного засобу розвитку самоосвітньої компетентності, оскільки вони поєднують самостійну роботу здобувачів вищої освіти з хоровими партитурами, рефлексію виконавської діяльності, проектні завдання та використання сучасних цифрових технологій. В результаті аналізу української та зарубіжної наукової літератури, діагностичних методів (спостереження, самооцінювання тощо) та багаторічного педагогічного досвіду визначено, що самоосвітня компетентність майбутніх учителів музичного мистецтва - це інтегративна якість особистості, що забезпечує здатність до самостійної, систематичної пізнавальної діяльності 3 метою безперервного загальнокультурного та професійного саморозвитку. Вона включає вміння планувати, організовувати, здійснювати, оцінювати і коригувати власну освітню діяльність упродовж усього життя. Доведено, що системна вокально-диригентська підготовка підвищує мотивацію до самоосвіти, розвиває критичне мислення та забезпечує готовність майбутніх учителів музичного мистецтва до професійного зростання і творчого саморозвитку в умовах динамічних змін освітнього середовища.