Vibrimaging technology in the system of psychological and pedagogical control of the psychophysiological state of qualified team-sport athletes
DOI:
https://doi.org/10.31652/3041-2463/2026-2-6Keywords:
football players, psychophysiological reactions, modern technologies, aggressiveness, self-regulation, psychological and pedagogical controlAbstract
Topicality. The relevance of the study is determined by the need to improve the effectiveness of the psychological and pedagogical control system in the training of team-sport athletes, taking into account their psychophysiological characteristics and the introduction of innovative methods for assessing functional state. Of particular importance is the use of non-contact assessment technologies that enable rapid determination of athletes’ adaptation to competitive loads and individualization of the training process. Purpose of the study is to substantiate and verify the effectiveness of vibroimaging technology for the rapid assessment of the psychophysiological state of team-sport athletes. Material and methods of the research. The study is based on theoretical analysis and synthesis of scientific and methodological literature and Internet sources. The empirical part involved qualified team-sport athletes (n = 42), members of the football team of Mykhailo Kotsiubynskyi Vinnytsia State Pedagogical University. Vibroimaging technology (VibraMed10) was used to assess the psychophysiological state by recording microvibrations of the head and converting them into a set of integral indicators (aggressiveness, stress, anxiety, balance, self-regulation, etc.). Data were processed using mathematical statistics methods (M, S, Vi, cMin, cMax). Results of the research. The psychophysiological state of athletes was characterized by general stability and compliance with reference values. Most parameters (stress, anxiety, balance, self-regulation) demonstrated low to moderate variability, indicating well-developed mechanisms of mental regulation. Aggressiveness and danger indicators remained within normative ranges with a tendency toward optimal levels, while high values of charisma reflected positive integrative personality traits. Overall, a predominance of adaptive over maladaptive psychophysiological reactions was revealed, confirming a high level of functional readiness of team-sport athletes. Conclusions. The obtained results demonstrate the effectiveness of vibroimaging technology as a tool for operational psychological and pedagogical control and support its application for individualization of the training process.
References
1. Вознюк, Т., Свіршук, Н., & Сікорська, Л. (2023). Аналіз підготовленості кваліфікованих гандболістів у змагальному періоді. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, 15(34), 167–177. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2023-15(34)-167-177 DOI: https://doi.org/10.31652/2071-5285-2023-15(34)-167-177
2. Войтенко, С. М. (2024). Аналіз індивідуально-психологічних особливостей футболістів на різних ігрових позиціях. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, (1), 76–86. https://vspu.net/apfv/index.php/journal/article/view/6
3. Войтенко, С. М., & Перепелиця, М. О. (2022). Мотиви конфлікту кваліфікованих футболісток. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, (14), 121–126. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2022-14(33)-121-126
4. Войтенко, С. М., Перепелиця, О. А., & Поліщук, В. М. (2025). Моделювання підготовчої частини тренувальних занять з футболу: Навчально-методичний посібник. Нілан-ЛТД.
5. Волянюк, Н. Ю., Ложкін, Г. В., & Колосов, А. Б. (2022). Організаційний стрес спортивної команди. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (3), 38–44. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.8 DOI: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.8
6. Гринь, І., Козіна, Ж., Сірий, О., & Косатенко, Д. (2019). Нейродинамічні та психомоторні показники юних футболістів 12–13 та 15–16 років. Технології збереження здоров’я, реабілітація і фізична терапія, 1(1), 62–66. https://doi.org/10.58962/HSTRPT.2019.1.1.62-66 DOI: https://doi.org/10.58962/HSTRPT.2019.1.1.62-66
7. Гринь, О. Р., & Гринь, А. Р. (2021). Особливості прояву агресії та агресивності у спортсменів в різних умовах спортивної діяльності. In Fundamental and Applied Research in the Modern World: Proceedings of X International Scientific and Practical Conference, Boston, USA, 12–14 May 2021 (pp. 259–267). BoScience Publisher.
8. Костюкевич, В. М. (2021). Організаційно-методичні аспекти розробки навчальних програм підготовки футболістів у дитячо-юнацьких спортивних школах, спеціалізованих дитячо-юнацьких школах олімпійського резерву: посібник. ТОВ «Твори».
9. Костюкевич, В., Стасюк, І., Перепелиця, О., Межвинський, А., & Коннов, С. (2020). Контроль тренувальної роботи у футзалі. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, 9(28), 202–209. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2020-9(28)-202-209 DOI: https://doi.org/10.31652/2071-5285-2020-9(28)-202-209
10. Мицкан, Т., & Мицкан, Б. (2020). Психодіагностика у спорті: навч. посіб. Видавець Кушнір Г. М.
11. Несен, О., & Мицкан, Т. (2022). Статеві особливості прояву агресивності у спортсменів різних видів спорту. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, (37), 22–29. https://doi.org/10.15330/fcult.37.22-29 DOI: https://doi.org/10.15330/fcult.37.22-29
12. Несен, О. О., & Зелененко, Н. О. (2019). Гендерні особливості агресивності спортсменів-ігровиків. Спортивні ігри, 1(11), 24–31. https://doi.org/10.5281/zenodo.2543548
13. Платонов, В. М. (2021). Сучасна система спортивного тренування: підручник. Перша друкарня.
14. Сигал, Н. С., Штих, В. А., & Александров, Ю. В. (2014). Агресія в спортивній діяльності. Слобожанський науково-спортивний вісник, 3(41), 86–89. https://doi.org/10.15391/snsv.2014-3.017 DOI: https://doi.org/10.15391/snsv.2014-3.017
15. Čepelová, P., Hromada, M., & Faltýnková, T. (2022). Motor development and coordination in children with hearing impairment: Implications for sports training. Journal of Human Kinetics, 82, 55–70.
16. Kerr, J. H. (2005). Rethinking aggression and violence in sport. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9780203497579
17. Kirker, B., Tenenbaum, G., & Mattson, J. (2000). An investigation of the dynamics of aggression: Direct and displaced aggression in male and female athletes. Journal of Sport Behavior, 23(2), 178–193.
18. Korobeinikova, L., Iermakov, S., & Korobeynikov, G. (2024). Modern pedagogical aspects in the context of improving physical and psychological health: a comprehensive analysis. Pedagogy of Health, 3(2), 77–78. https://doi.org/10.15561/health.2024.0205 DOI: https://doi.org/10.15561/health.2024.0205
19. Kostiukevych, V., Vozniuk, T., Shchepotina, N., Voitenko, S., & Romanenko, V. (2025). Correlation analysis of statistical interrelations of special abilities with indicators of competitive activity of highly skilled field hockey players. Slobozhanskyi Herald of Science and Sport, 29(3), 203–212. https://doi.org/10.15391/snsv.2025-3.02 DOI: https://doi.org/10.15391/snsv.2025-3.02
20. Mytskan, B., Kurylyuk, S., & Fotujma, A. (2006). Physic qualities and their role in the system of psychological training of judoists / Właściwości phychiczne i ich rola w systemie treningu psychologicznego judoków. IDŌ Ruch dla kultury. Movement for Culture, 6, 248–251.
21. Silva, J. M. (1980). Understanding aggressive behavior in sport. Journal of Sport Psychology, 2(3), 177–183.
22. Terry, P. C., & Jackson, J. J. (1985). The determinants and control of aggression in sport. International Journal of Sport Psychology, 16(3), 205–217.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2026 Сергій Войтенко , Олександр Перепелиця , Віктор Герасимишин
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
