Технологія віброзображення у системі психолого-педагогічного контролю психофізіологічного стану кваліфікованих спортсменів-ігровиків
DOI:
https://doi.org/10.31652/3041-2463/2026-2-6Ключові слова:
футболісти, психофізіологічні реакції, сучасні технології, агресивність, саморегуляція, психолого-педагогічний контрольАнотація
Актуальність. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення ефективності системи психолого-педагогічного контролю в підготовці спортсменів-ігровиків із урахуванням їх психофізіологічних характеристик і впровадженням інноваційних методів діагностики функціонального стану. Особливої значущості набуває використання безконтактних технологій оцінювання, що дозволяють оперативно визначати рівень адаптації спортсменів до змагальних навантажень та індивідуалізувати тренувальний процес. Мета дослідження – обґрунтувати та перевірити ефективність застосування технології віброзображення для оперативної оцінки психофізіологічного стану спортсменів-ігровиків. Матеріал і методи дослідження. У роботі використано теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури та даних мережі Інтернет. Емпіричне дослідження проведено на вибірці кваліфікованих спортсменів-ігровиків (n = 42) – гравців футбольної команди ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського. Для оцінювання психофізіологічного стану застосовано технологію віброзображення (VibraMed10), яка дозволяє реєструвати мікроколивання голови та інтерпретувати їх у комплекс інтегральних показників (агресивність, стрес, тривожність, врівноваженість, саморегуляція тощо). Обробка даних здійснювалась методами математичної статистики (Х, S, Vi, cMin, cMax). Результати дослідження. Встановлено, що психофізіологічний стан спортсменів характеризується загальною стабільністю та відповідністю референтним значенням показників. Більшість параметрів (стрес, тривожність, врівноваженість, саморегуляція) мають низьку або помірну варіативність, що свідчить про сформованість механізмів психічної регуляції. Показники агресивності та небезпеки перебувають у межах нормативних значень із тенденцією до оптимального рівня, тоді як високі значення харизматичності відображають позитивні інтегративні особливості спортсменів. Загалом виявлено переважання адаптивних психофізіологічних реакцій над дезадаптивними, що підтверджує високий рівень функціональної готовності спортсменів-ігровиків. Висновки. Отримані результати свідчать про ефективність технології віброзображення як інструменту оперативного психолого-педагогічного контролю та обґрунтовують її використання для індивідуалізації тренувального процесу.
Посилання
1. Вознюк, Т., Свіршук, Н., & Сікорська, Л. (2023). Аналіз підготовленості кваліфікованих гандболістів у змагальному періоді. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, 15(34), 167–177. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2023-15(34)-167-177 DOI: https://doi.org/10.31652/2071-5285-2023-15(34)-167-177
2. Войтенко, С. М. (2024). Аналіз індивідуально-психологічних особливостей футболістів на різних ігрових позиціях. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, (1), 76–86. https://vspu.net/apfv/index.php/journal/article/view/6
3. Войтенко, С. М., & Перепелиця, М. О. (2022). Мотиви конфлікту кваліфікованих футболісток. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, (14), 121–126. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2022-14(33)-121-126
4. Войтенко, С. М., Перепелиця, О. А., & Поліщук, В. М. (2025). Моделювання підготовчої частини тренувальних занять з футболу: Навчально-методичний посібник. Нілан-ЛТД.
5. Волянюк, Н. Ю., Ложкін, Г. В., & Колосов, А. Б. (2022). Організаційний стрес спортивної команди. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (3), 38–44. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.8 DOI: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.8
6. Гринь, І., Козіна, Ж., Сірий, О., & Косатенко, Д. (2019). Нейродинамічні та психомоторні показники юних футболістів 12–13 та 15–16 років. Технології збереження здоров’я, реабілітація і фізична терапія, 1(1), 62–66. https://doi.org/10.58962/HSTRPT.2019.1.1.62-66 DOI: https://doi.org/10.58962/HSTRPT.2019.1.1.62-66
7. Гринь, О. Р., & Гринь, А. Р. (2021). Особливості прояву агресії та агресивності у спортсменів в різних умовах спортивної діяльності. In Fundamental and Applied Research in the Modern World: Proceedings of X International Scientific and Practical Conference, Boston, USA, 12–14 May 2021 (pp. 259–267). BoScience Publisher.
8. Костюкевич, В. М. (2021). Організаційно-методичні аспекти розробки навчальних програм підготовки футболістів у дитячо-юнацьких спортивних школах, спеціалізованих дитячо-юнацьких школах олімпійського резерву: посібник. ТОВ «Твори».
9. Костюкевич, В., Стасюк, І., Перепелиця, О., Межвинський, А., & Коннов, С. (2020). Контроль тренувальної роботи у футзалі. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, 9(28), 202–209. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2020-9(28)-202-209 DOI: https://doi.org/10.31652/2071-5285-2020-9(28)-202-209
10. Мицкан, Т., & Мицкан, Б. (2020). Психодіагностика у спорті: навч. посіб. Видавець Кушнір Г. М.
11. Несен, О., & Мицкан, Т. (2022). Статеві особливості прояву агресивності у спортсменів різних видів спорту. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, (37), 22–29. https://doi.org/10.15330/fcult.37.22-29 DOI: https://doi.org/10.15330/fcult.37.22-29
12. Несен, О. О., & Зелененко, Н. О. (2019). Гендерні особливості агресивності спортсменів-ігровиків. Спортивні ігри, 1(11), 24–31. https://doi.org/10.5281/zenodo.2543548
13. Платонов, В. М. (2021). Сучасна система спортивного тренування: підручник. Перша друкарня.
14. Сигал, Н. С., Штих, В. А., & Александров, Ю. В. (2014). Агресія в спортивній діяльності. Слобожанський науково-спортивний вісник, 3(41), 86–89. https://doi.org/10.15391/snsv.2014-3.017 DOI: https://doi.org/10.15391/snsv.2014-3.017
15. Čepelová, P., Hromada, M., & Faltýnková, T. (2022). Motor development and coordination in children with hearing impairment: Implications for sports training. Journal of Human Kinetics, 82, 55–70.
16. Kerr, J. H. (2005). Rethinking aggression and violence in sport. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9780203497579
17. Kirker, B., Tenenbaum, G., & Mattson, J. (2000). An investigation of the dynamics of aggression: Direct and displaced aggression in male and female athletes. Journal of Sport Behavior, 23(2), 178–193.
18. Korobeinikova, L., Iermakov, S., & Korobeynikov, G. (2024). Modern pedagogical aspects in the context of improving physical and psychological health: a comprehensive analysis. Pedagogy of Health, 3(2), 77–78. https://doi.org/10.15561/health.2024.0205 DOI: https://doi.org/10.15561/health.2024.0205
19. Kostiukevych, V., Vozniuk, T., Shchepotina, N., Voitenko, S., & Romanenko, V. (2025). Correlation analysis of statistical interrelations of special abilities with indicators of competitive activity of highly skilled field hockey players. Slobozhanskyi Herald of Science and Sport, 29(3), 203–212. https://doi.org/10.15391/snsv.2025-3.02 DOI: https://doi.org/10.15391/snsv.2025-3.02
20. Mytskan, B., Kurylyuk, S., & Fotujma, A. (2006). Physic qualities and their role in the system of psychological training of judoists / Właściwości phychiczne i ich rola w systemie treningu psychologicznego judoków. IDŌ Ruch dla kultury. Movement for Culture, 6, 248–251.
21. Silva, J. M. (1980). Understanding aggressive behavior in sport. Journal of Sport Psychology, 2(3), 177–183.
22. Terry, P. C., & Jackson, J. J. (1985). The determinants and control of aggression in sport. International Journal of Sport Psychology, 16(3), 205–217.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Сергій Войтенко , Олександр Перепелиця , Віктор Герасимишин
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
