Методологічні засади комплексного моніторингу стану ветеранів війни у процесі фізкультурно-спортивної реабілітації
DOI:
https://doi.org/10.31652/3041-2463/2026-3-8Ключові слова:
ветерани війни; фізкультурно-спортивна реабілітація; комплексний моніторинг; функціональний, психофізіологічний стан; психічне здоров’я; функціональний профіль; адаптаційні резерви; індивідуалізаціяАнотація
Актуальність. Зростання кількості ветеранів війни, які потребують фізкультурно-спортивної реабілітації, актуалізує необхідність створення науково обґрунтованої системи комплексного моніторингу їхнього функціонального стану. Участь у бойових діях, поранення, контузії, черепно-мозкові ушкодження, тривалий вплив стресогенних чинників і посттравматичні симптоми зумовлюють не ізольовані порушення окремих функцій, а складні зміни нервової, м’язової, психофізіологічної та психічної складових функціонування. Наявні підходи до оцінювання стану ветеранів здебільшого орієнтовані на окремі фізіологічні, функціональні або психометричні показники, що ускладнює визначення провідних функціональних обмежень, адаптаційних резервів і механізмів відновлення у процесі реабілітації. Мета – обґрунтувати методологічні засади комплексного моніторингу функціонального, психічного та психофізіологічного стану ветеранів війни для контролю ефективності фізкультурно-спортивної реабілітації та індивідуалізації реабілітаційних програм. Матеріал та методи дослідження. Дослідження має теоретико-методологічний характер. Використано системний і порівняльний аналіз, узагальнення та синтез наукових джерел, концептуальне моделювання й експертне оцінювання. Методологічну основу роботи становили положення Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я, рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я, стандарти добору інструментів вимірювання стану здоров’я COSMIN та принципи доказової реабілітації. Результати дослідження. Розроблено трирівневу методологічну основу комплексного моніторингу, що включає методологічний, методичний та аналітичний рівні. Визначено чотири взаємопов’язані об’єкти оцінювання: нервову систему, м’язову систему, психофізіологічний стан і психічне здоров’я. Обґрунтовано доцільність поєднання інструментальних, функціональних, психофізіологічних і психометричних методик. Запропоновано алгоритм формування функціонального профілю ветерана, який передбачає контроль якості даних, стандартизацію показників, компонентний аналіз, інтеграцію результатів, динамічне порівняння та визначення реабілітаційних пріоритетів. На основі співвідношення провідних функціональних обмежень запропоновано типологію профілів: нейрорегуляторний, нервово-м’язовий, психоемоційний і комплексний. Висновки. Запропонована система дозволяє інтегрувати різнорідні показники стану ветеранів війни в єдину аналітичну модель, визначати провідні обмеження, адаптаційні резерви та індивідуальну траєкторію відновлення. Функціональний профіль ветерана розглядається як інструмент персоналізації фізкультурно-спортивної реабілітації та підтримки рішень мультидисциплінарної команди. Подальші дослідження мають бути спрямовані на емпіричну апробацію моделі, статистичну валідацію типології функціональних профілів і розроблення цифрових алгоритмів моніторингу.
Посилання
1. Бишевець, Н., Андрєєва, О., Шинкарук, О., Дутчак, М., & Яковенко, О. (2024). Ефективність засобів рухової активності в профілактиці стрес-асоційованих станів здобувачів вищої освіти в умовах воєнного часу. Sport Science Spectrum, 3, 3–10. https://doi.org/10.32782/spectrum/2024-3-1 DOI: https://doi.org/10.32782/spectrum/2024-3-1
2. Лавров, В., Денисова, Л., & Шинкарук, О. (2023). Кіберспорт як засіб реабілітації ветеранів бойових дій: перспективи та можливості. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, 2, 164–168. https://doi.org/10.32652/spmed.2023.2.164-168 DOI: https://doi.org/10.32652/spmed.2023.2.164-168
3. Шинкарук, О., Бишевець, Н., Дутчак, М., Андрєєва, О., Яковенко, О., & Давидов, Д. (2024a). Самооцінка показників професійно-прикладної підготовленості військовослужбовців у воєнний період. Sport Science Spectrum, 2, 121–129. https://doi.org/10.32782/spectrum/2024-2-16 DOI: https://doi.org/10.32782/spectrum/2024-2-16
4. Шинкарук, О., Бишевець, Н., Дутчак, М., Андрєєва, О., Яковенко, О., & Давидов, Д. (2024b). Взаємозв’язок статі та віку з показниками професійно-прикладної підготовленості військових як передумова профілактики стрес-асоційованих ризиків засобами оздоровчо-рекреаційної рухової активності. Спортивний вісник Придніпров’я, 3, 102–111. https://doi.org/10.32540/2071-1476-2024-3-102 DOI: https://doi.org/10.32540/2071-1476-2024-3-102
5. Шинкарук, О., Бишевець, Н., Дутчак, М., Андрєєва, О., & Яковенко, О. (2024c). Психічне здоров’я та посттравматичний синдром у військових залежно від участі в активних бойових діях. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві, 2(66), 39–51. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2024-02-39-51 DOI: https://doi.org/10.29038/2220-7481-2024-02-39-51
6. Шинкарук, О., Давидов, Д., Дутчак, М., & Яковенко, О. (2024d). Проблема стрес-асоційованих станів у військовослужбовців та обґрунтування шляхів їх вирішення засобами кіберспорту. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, 1, 3–8. https://doi.org/10.32652/spmed.2024.1.221-233 DOI: https://doi.org/10.32652/spmed.2024.1.221-233
7. Шинкарук, О., Яковенко, О., Бишевець, Н., Андрєєва, О., & Дутчак, М. (2025). Оздоровчо-рекреаційна рухова активність як засіб профілактики стрес-асоційованих станів у військовослужбовців, які перебувають під дією стресогенних чинників. Спортивний вісник Придніпров’я, 2, 71–81. https://doi.org/10.32540/2071-1476-2025-2-071 DOI: https://doi.org/10.32540/2071-1476-2025-2-071
8. Яковенко, О., Шинкарук, О., Бишевець, Н., & Строганов, С. (2024). Кіберспорт як інструмент реабілітації для військовослужбовців: подолання стресу та стрес-асоційованих станів. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 15, 12(185), 207–212. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2024.12(185).43 DOI: https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2024.12(185).43
9. American Thoracic Society. (2002). ATS statement: Guidelines for the six-minute walk test. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 166(1), 111–117. https://doi.org/10.1164/ajrccm.166.1.at1102 DOI: https://doi.org/10.1164/ajrccm.166.1.at1102
10. Byshevets, N., Andrieieva, O., Dutchak, M., Shynkaruk, O., Dmytriv, R., Zakharina, I., Serhiienko, K., & Hres, M. (2024). The influence of physical activity on stress-associated conditions in higher education students. Physical Education Theory and Methodology, 24(2), 245–253. https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.2.08
11. Byshevets, N., Andrieieva, O., Goncharova, N., Shynkaruk, O., Hakman, A., Usuchenko, V., & Synihovets, I. (2024). General regression modeling of the impact of physical activity on stress-related states in higher education students during military conflict. Journal of Physical Education and Sport, 24(9), 1147–1158. https://doi.org/10.7752/jpes.2024.09239 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.2.08
12. Byshevets, N., Andrieieva, O., Shynkaruk, O., Dutchak, M., Blagii, O., Zakharina, I., Khlus, N., & Golovanova, N. (2025). Modelling the effectiveness of recreational physical activities focused on improving stress tolerance in university students during wartime. Physical Education Theory and Methodology, 25(2), 312–321. https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.2.12 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.2.12
13. Kim, H.-G., Cheon, E.-J., Bai, D.-S., Lee, Y. H., & Koo, B.-H. (2018). Stress and heart rate variability: A meta-analysis and review of the literature. Psychiatry Investigation, 15(3), 235–245. https://doi.org/10.30773/pi.2017.08.17 DOI: https://doi.org/10.30773/pi.2017.08.17
14. Kroenke, K., Spitzer, R. L., & Williams, J. B. W. (2001). The PHQ-9: Validity of a brief depression severity measure. Journal of General Internal Medicine, 16(9), 606–613. https://doi.org/10.1046/j.1525-1497.2001.016009606.x DOI: https://doi.org/10.1046/j.1525-1497.2001.016009606.x
15. Mokkink, L. B., Terwee, C. B., Patrick, D. L., Alonso, J., Stratford, P. W., Knol, D. L., Bouter, L. M., & De Vet, H. C. W. (2010). The COSMIN checklist for assessing the methodological quality of studies on measurement properties of health status measurement instruments: An international Delphi study. Quality of Life Research, 19(4), 539–549. https://doi.org/10.1007/s11136-010-9606-8 DOI: https://doi.org/10.1007/s11136-010-9606-8
16. Podsiadlo, D., & Richardson, S. (1991). The timed “Up, & Go”: A test of basic functional mobility for frail elderly persons. Journal of the American Geriatrics Society, 39(2), 142–148. https://doi.org/10.1111/j.1532-5415.1991.tb01616.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1532-5415.1991.tb01616.x
17. Shaffer, F., & Ginsberg, J. P. (2017). An overview of heart rate variability metrics and norms. Frontiers in Public Health, 5, Article 258. https://doi.org/10.3389/fpubh.2017.00258 DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2017.00258
18. Shynkaruk, O., Byshevets, N., Iakovenko, O., Andrieieva, O., Dutchak, M., Yarmolenko, M., & Serhiienko, K. (2026). Applicating multivariate adaptive regression splines (MARSplines) for predicting post-traumatic stress disorder risk in military personnel. Physical Education Theory and Methodology, 26(1), 109–120. https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.1.10 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.1.10
19. Spitzer, R. L., Kroenke, K., Williams, J. B. W., & Löwe, B. (2006). A brief measure for assessing generalized anxiety disorder: The GAD-7. Archives of Internal Medicine, 166(10), 1092–1097. https://doi.org/10.1001/archinte.166.10.1092 DOI: https://doi.org/10.1001/archinte.166.10.1092
20. Weathers, F. W., Litz, B. T., Keane, T. M., Palmieri, P. A., Marx, B. P., & Schnurr, P. P. (2013). The PTSD checklist for DSM-5 (PCL-5). National Center for PTSD. https://www.ptsd.va.gov/professional/assessment/documents/PCL5_Standard_form.pdf
21. Whitworth, J. W., & Ciccolo, J. T. (2016). Exercise and post-traumatic stress disorder in military veterans: A systematic review. Military Medicine, 181(9), 953–960. https://doi.org/10.7205/MILMED-D-15-00488 DOI: https://doi.org/10.7205/MILMED-D-15-00488
22. World Health Organization. (1996). WHOQOL-BREF: Introduction, administration, scoring and generic version of the assessment. field trial version. Program on mental health. WHO, Geneva. http://www.who.int/mental_health/media/en/76.pdf
23. World Health Organization. (2001). International classification of functioning, disability and health: ICF. World Health Organization. https://iris.who.int/server/api/core/bitstreams/83e1c3e0-cf9e-4063-a424-71ccc9a84ded/content
24. World Medical Association. (2013). World Medical Association Declaration of Helsinki: Ethical principles for medical research involving human subjects. JAMA, 310(20), 2191–2194. https://doi.org/10.1001/jama.2013.281053 DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2013.281053
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Шинкарук Оксана, Федорчук Світлана, Герасимишин Віктор
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
