Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Мета статті – з’ясувати особливості рецепції дореволюційної доби суспільно-політичної діяльності М. Грушевського в українській закордонній історіографії 1940-х – першої половини 1960-х рр. Методологія дослідження передбачає використання принципів історизму й об’єктивності, а також загальнонаукових і спеціально-історичних методів історіографічного дослідження. Наукова новизна статті полягає у спробі всебічної реконструкції історіографічних дискусій довкола громадсько-політичної діяльності М. Грушевського дореволюційної доби в середовищі українських закордонних істориків 1940-х –першої половини 1960-х рр. Висновки. Українська закордонна історіографія 1940-х – першої половини 1960-х років чимало цікавилася дореволюційним періодом суспільно-політичної діяльності М. Грушевського. При цьому оцінки його громадських ініціатив були здебільшого компліментарними і виходили з розуміння соборницького імперативу всієї праці автора «Історії України-Руси». В своїх реконструкціях життєпису вченого діаспорне українознавство зазвичай не було оригінальним і переважно орієнтувалося на історіографічну традицію
попередньої доби. Разом із тим, чимало нового фактажу та нових інтерпретативних моделей приносили мемуарні тексти сучасників М. Грушевського, котрим поталанило опинитися по інший бік «залізної завіси». Також і загальний поступ української гуманітаристики у вільному світі підказував нове переосмислення класичних грушевськознавчих сюжетів. Завдячуючи цьому був сформований, наприклад, цілком оригінальний погляд на громадську публіцистику визначного діяча. Загалом же, грушевськіана досліджуваного двадцятип’ятиліття уможливила появу нової міждисциплінарної галузі у століття народин Великого Українця.
Посилання
Андрусяк, М. (1954). Михайло Грушевський (У 20-ліття смерти батька сьогочасної української історіографії). Свобода. Ч. 227. С. 2.
Атаманенко, А. (2010). Українське історичне товариство: ідеї, постаті, діяльність. Острог: Вид-во Національного університету «Острозька академія». 672 c.
Дорошенко, В. (1960). Життя й діяльність Михайла Грушевського. Михайло Грушевський. Вибрані праці видано з нагоди 25-річчя з дня його смерті (1934 –1959). Нью-Йорк: Накладом Гол. Управи ОУРДП в США. С. 11-30.
Дорошенко, В. (1957). М. Грушевський – громадський діяч, політик і публіцист. Овид. No 6. С. 15–19.
Дорошенко, Д. (1949). Мої спомини про давнє минуле (1901-1914). Вiннiпег, Манiтоба. 167 с.
Ковалевський, М. (1960). При джерелах боротьби. Іннсбрук: Накладом Марії Ковалевської. 717 с.
Ковалів, П. (1950). Грушевський і українська мова. Україна. Ч. 3. С. 150-155.
Кордуба, М. (1941). Михайло Грушевський. Краківські вісті. Тижневик. Ч. 39. С. 5-6.
Міяковський, В. (1944). До біографії М. Грушевського (Студентські роки 1886—1890). Краківські вісті. Ч. 69. С. 2-3; Ч. 70. С. 2-3.
Пеленський, Я. (2019). Українська національна ідея у світлі творів Михайла Грушевського та В'ячеслава Липинського. К.: Наш формат. 256 с.
Раковський, І. (1952). Проф. Михайло Грушевський у Львові. Альманах УНСоюзу на 1952 рік. С. 82-87.
Сірий, Ю. (1949). Велетень української науки (уривок зі спогадів про М. С. Грушевського). Україна. Ч. 2. С. 78-84.
Сірий, Юр. (1946). Київ (Уривок з споминів). Літературно-науковий збірник. Ч. 1. С. 45-77.
Тельвак, В. (2000). Вивчення історико-теоретичної спадщини Михайла Грушевського в історіографії української діаспори (1939-1990 рр.). Вісник Львівського університету. Серія історична. Вип. 35-36. С. 354-366.
Тельвак, В. (2002). Теоретико-методологічні підстави історичних поглядів Михайла Грушевського (кінець ХІХ-початок ХХ століття). Дрогобич: "Вимір". 236 с.
Тельвак, В. (2008). Творча спадщина Михайла Грушевського в оцінках сучасників (кінець ХІХ – 30-ті роки ХХ століття). Київ–Дрогобич: «Вимір». 494 с.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2022 Михайло Сабінський