ПІДГОТОВКА УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У МАЙБУТНІЙ ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2786-9083-2026-7(1)-34-46Ключові слова:
цифровізація освіти; хмарні технології; підготовка майбутніх учителів іноземної мови; цифрова компетентність; інформаційно-комунікаційні технології; хмарні сервіси; змішане та дистанційне навчання; освітнє цифрове середовище.Анотація
У статті здійснено комплексний аналіз проблеми підготовки майбутніх учителів іноземної мови до застосування хмарних технологій у професійній діяльності в умовах цифровізації освіти. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, трансформацією освітнього середовища та зростанням вимог до професійної компетентності педагогів, здатних ефективно працювати в цифровому суспільстві. Особливу увагу приділено ролі хмарних сервісів як інструменту підвищення якості навчання, оптимізації освітнього процесу та формування цифрової компетентності майбутніх учителів іноземної мови. У роботі проаналізовано сучасні наукові підходи до визначення понять «цифровізація освіти», «цифрова компетентність», «хмарні технології», а також узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід їх упровадження у систему вищої педагогічної освіти. Визначено основні складові цифрової компетентності майбутніх учителів іноземної мови (технічну, інформаційно-організаційну та комунікативну) та обґрунтовано необхідність їх цілеспрямованого формування в процесі професійної підготовки. Розкрито педагогічні умови ефективного застосування хмарних технологій у навчанні майбутніх учителів іноземної мови, серед яких: інтеграція цифрових інструментів у зміст фахових дисциплін; системна підготовка здобувачів освіти до використання хмарних сервісів; розвиток навичок самостійного та проєктного навчання; забезпечення методичного супроводу та формування позитивної мотивації до використання інноваційних технологій. Здійснено класифікацію основних типів хмарних сервісів (Software as a Service, Platform as a Service, Infrastructure as a Service) та окреслено можливості їх використання в освітньому процесі закладів вищої освіти. У статті наведено приклади практичного застосування хмарних сервісів і онлайн-інструментів (Google Workspace, LearningApps, Padlet, Canva, Prezi тощо) для створення дидактичних матеріалів, організації спільної діяльності, розвитку мовних і комунікативних навичок здобувачів освіти. Доведено, що використання хмарних технологій сприяє індивідуалізації навчання, підвищенню навчальної мотивації, розвитку критичного мислення та здатності до безперервного професійного саморозвитку. Зроблено висновок, що впровадження хмарних технологій у процес підготовки майбутніх учителів іноземної мови є ефективним засобом модернізації педагогічної освіти та відповідає сучасним викликам інформаційного суспільства. Окреслено перспективи подальших досліджень, пов’язані з розробленням і апробацією методичних моделей використання хмарних технологій у професійній діяльності вчителів іноземної мови.
Посилання
1.Березніков, А. (2018). Види хмарних сервісів: який обрати та огляд хмарних провайдерів. https://www.de-novo.biz/blog/vidi-hmarnih-servisiv-yakij-obrati-ta-oglyad-hmarnih-provajd-8
2.Бондаренко, О., & Струк, Т. (2014). Основні напрямки покращення підготовки перекладачів на базі ВНЗ. У Зміст підготовки перекладачів та сучасні вимоги професії (матеріали наук.-практ. конф., с. 7–14). Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля.
3.Bowler, L. (2019). Bilingual concordances and translation memories: A comparative evaluation. In Language resources of translation work, research and training: Second international workshop (pp. 70–79). Stroudsburg.
4.Ігнатенко, В. Д. (2020). Використання сучасних інформаційних технологій у підготовці майбутніх філологів. Іноземні мови, 1(101), 37–42.
5.Кадемія, М. Ю., & Шевченко, Л. С. (2014). Застосування контекстного підходу в процесі підготовки майбутніх учителів до інноваційної педагогічної діяльності. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми, 40, 268–274.
6.Кириленко, В. В., Кириленко, Н. М., & Крижановський, А. І. (2025). Інформаційно-комунікаційні технології в перекладацькій діяльності. Journal of Cross-Cultural Education, 5, 64–73. https://vspu.net/jcrosscultural/index.php/journal
7.Кириленко, В., Кириленко, Н., Крижановський, А., & Медведєв, Р. (2023). Використання інформаційно-комунікаційних технологій у перекладацькій діяльності: навчально-методичний посібник. Друкарня «Твори».
8.Linna, P., Mäkinen, T., & Keto, H. (2016). Utilizing MOOCs in the development of education and training programs. In 2016 39th International Convention on Information and Communication Technology, Electronics and Microelectronics (MIPRO) (pp. 861–864). Opatija.
9.Losyeva, N. M., Kyrylenko, N. M., & Kyrylenko, V. V. (2021). Information competence as a basis for students’ self-realization: Practical experience. Information Technologies and Learning Tools, 4(84), 65–79. https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/3496
10.Scrivener, J. (2019). Learning teaching: The essential guide to English language teaching (5th ed.). Macmillan.
11.Сисоєва, С. О. (2011). Інтерактивні технології навчання дорослих: навчально-методичний посібник. ВД «ЕКМО».
12.Vakhovskyi, L., et al. (2019). Vectors of education development: From enlightenment to post-modernism. The Asian International Journal of Life Sciences, 21(2), 295–308.
13.Яненко, Л. П. (2005). Комп’ютерні технології формування іншомовної комунікативної компетенції. Умовна освіта: шлях до євроінтеграції (тези міжнар. форуму, с. 259–261). Ленвіт.
14.Яцишин, А. В. (2021). Теоретико-методичні основи використання цифрових відкритих систем у підготовці аспірантів і докторантів з наук про освіту (дисертація доктора педагогічних наук). Київ.
