ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ РЕСТАВРАТОРІВ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.31652/3041-1017-2026(8-1)-25Ключові слова:
професійна культура, реставратор, мистецька освіта, культурна спадщина, професійна підготовка, педагогічні умови, структурна модельАнотація
У статті розглянуто проблему формування професійної культури майбутніх реставраторів у системі сучасної мистецької освіти України. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю збереження культурної спадщини B умовах глобалізації, цифровізації та активних соціокультурних трансформацій. Наголошено, що професійна діяльність реставратора потребує не лише ґрунтовних фахових знань і практичних умінь, а й сформованої системи професійних цінностей, етичної відповідальності та усвідомлення суспільної значущості збереження культурних надбань. У роботі уточнено сутність поняття «професійна культура майбутнього реставратора», яку визначено як інтегративну характеристику особистості, що поєднує професійні знання, практичні навички, ціннісні орієнтації, професійну етику та готовність до відповідальної діяльності у сфері реставрації й консервації культурної спадщини. Визначено основні структурні компоненти професійної культури: когнітивний, діяльнісний, аксіологічний та особистісний. Обґрунтовано структурну модель формування професійної культури майбутніх реставраторів, яка включає цільовий, змістовий, процесуальний та результативний блоки. Визначено педагогічні умови ефективного формування професійної культури, серед яких: впровадження компетентнісного підходу, міждисциплінарна інтеграція, практико-орієнтоване навчання, розвиток професійної етики та створення розвивального освітньо-мистецького середовища. Особливу увагу приділено сучасним тенденціям розвитку реставраційної освіти в Україні. Зазначено, що цифровізація освітнього процесу, використання 3D-моделювання, фотограмметрії, цифрового документування та інших інноваційних технологій суттєво розширюють можливості професійної підготовки майбутніх реставраторів. Підкреслено значення інтеграції української мистецької освіти до європейського освітнього простору та розвитку міжнародної співпраці у сфері реставрації культурної спадщини. У статті визначено критерії оцінювання рівня сформованості професійної культури майбутніх реставраторів: когнітивний, діяльнісний, аксіологічний і поведінковий. Відповідно до рівня сформованості виокремлено початковий, достатній та високий рівні професійної культури. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання запропонованої моделі та педагогічних умов під час розроблення освітніх програм і вдосконалення професійної підготовки здобувачів мистецьких спеціальностей у закладах вищої освіти.Посилання
Honchar, L. M. (2016). Formation of professional culture of future specialists in the system of higher education. Kyiv: Pedahohichna dumka. 248 p. [in Ukrainian].
Ruziak, T. V. (2019). Formation of professional culture of future specialists in artistic specialties in higher education institutions. Chernivtsi: Chernivetskyi natsionalnyi universytet. 214 p. [in Ukrainian].
Tymchenko, T. (2025). Modern approaches to restoration education in Ukraine. Naukovyi visnyk Natsionalnoi akademii obrazotvorchoho mystetstva i arkhitektury. 3, 21-28. https://doi.org/10.32782/naoma-bulletin-2025-3-21
Revenok, N. S. (2021). Professional training of future restorers in the modern educational space. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv [Bulletin of the National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts], 2, 115–121. https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2021.244414 [in Ukrainian].
Muñoz Viñas, S. (2005). Contemporary theory of conservation. Oxford: Elsevier Butterworth-Heinemann. 239 р.
Bekh, I. D. (2003). Personality-oriented education. Kyiv: Lybid. 280 p. [in Ukrainian].
Ziaziun, I. A. (2000). Pedagogy of goodness: ideals and realities. Kyiv: MAUP. 312 p. [in Ukrainian].
Kremen, V. H. (2008). Philosophy of education. Kyiv: Hramota. 432 p. [in Ukrainian].
Padalka, H. M. (2010). Pedagogy of art: theory and methodology of teaching artistic disciplines. Kyiv: Osvita Ukrainy. 274 p. [in Ukrainian].
ICOM-CC. (2008). Terminology to characterize the conservation of tangible cultural heritage. Paris: International Council of Museums. 24 p.
Jokilehto, J. (1999). History of architectural conservation. Oxford: Butterworth-Heinemann. 354 р.
Staniforth, S. (2013). Historical perspectives on preventive conservation. Los Angeles: Getty Conservation Institute. 168 р.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ви маєте право:
- Поширювати — копіювати та розповсюджувати матеріал у будь-якому середовищі або форматі з будь-якою метою, навіть комерційною.
- Адаптувати — реміксувати, трансформувати та створювати похідні матеріали з будь-якою метою, навіть комерційною.
Ліцензіар не може відкликати ці дозволи, поки ви дотримуєтесь умов ліцензії.