Правовий статус православного парафіяльного духовенства у ХІХ – на початку ХХ ст. (на прикладі Київської єпархії)
pdf

Ключові слова

Київська єпархія, правове становище, Православна церква, православне парафіяльне духовенство

Як цитувати

Тацієнко, В. (2023). Правовий статус православного парафіяльного духовенства у ХІХ – на початку ХХ ст. (на прикладі Київської єпархії). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, 44, 17-25. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-44-17-25

Анотація

Метою дослідження є вивчення на прикладі Київської єпархії правового статусу православного парафіяльного духовенства у ХІХ – на початку ХХ ст. Методологічну основу дослідження становлять загальні історичні методи (аналізу, синтезу, узагальнення), а також принципи об’єктивності, історизму та науковості. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні особливостей правового становища православних парафіяльних кліриків у ХІХ – на початку ХХ ст. Висновки. Уряд Російської імперії здійснював заходи з метою підвищення правового статусу парафіяльного духовенства (звільнення від сплати податків, призиву на військову службу, скасування тілесних покарань, звільнення житла від військового постою, поземельного збору). Внаслідок урядової політики духовенство перетворилося на замкнутий стан: дітей кліриків вимагалося зараховувати до духовних навчальних закладів; практикувався спадковий принцип заміщення церковних посад; шлюби зазвичай укладалися в середині стану; клірики підлягали окремому церковному суду. Вихід з духовного стану для священнослужителів ускладнювався і був невигідним. Водночас утруднювалося отримання сану представникам інших верств. Закон 1869 р. ліквідував станову замкнутість духовного стану. Цей крок розглядався як один з інструментів русифікації України. Уряд отримав можливість залучати дітей духовенства на адміністративні посади там, де не вистачало російського чиновництва. Попри юридичну ліквідацію станової замкнутості, діти священно- і церковнослужителів переважно продовжували отримувати освіту у духовних закладах. Водночас збільшувалася чисельність дітей кліриків, які орієнтуючись на кар’єру поза церквою, обирали навчання у світських закладах освіти. Також у духовних навчальних закладах поступово збільшувалася кількість вихованців з інших верств. Проте станова відособленість духовного стану продовжувала зберігатися.

pdf

Посилання

Боярчук, А. (2016). Православне духовенство Волині: особливості формування (кінець ХVIII – перша половина XIX ст.). Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 46, 87–91.

В-нов, А., Антонов, В. (1882). Памятная книжка Киевской епархии: историко-статистические сведения об учреждениях духовного ведомства Киевской епархии, статистические списки церквей епархии и общие статистические сведения по всем сторонам епархиальной церковно-религиозной жизни. Киев: Типография Г. Т. Корчак-Новицкого, VI, 128, 262 с.

Всеподданнейший отчет обер-прокурора Святейшего Синода по ведомству православного исповедания за 1910 год. (1913). Санкт-Петербург: Синодальная типография, Х, 338, 131 с.

Всеподданнейший отчет обер-прокурора Святейшего Синода по ведомству православного исповедания за 1914 год. (1916). Петроград: Синодальная типография, Х, 328, 144 с.

Высочайшие награды. (1894). Киевские епархиальные ведомости, 4, 45.

Высочайшие повеления и распоряжения Святейшего Синода. (1862). Киевские епархиальные ведомости, 24, 197–205.

Высочайшие повеления и распоряжения Святейшего Синода. (1865). Киевские епархиальные ведомости, 22, 201–208.

Высочайшие повеления и распоряжения Святейшего Синода. (1869). Киевские епархиальные ведомости, 12, 70–77.

Епархиальная хроника. (1903). Киевские епархиальные ведомости, 25, 657–667.

Законы о состояниях. Свод законов Российской империи. Том девятый. (1857). Санкт-Петербург: Типография ІІ отделения собственной Е. И. В. Канцелярии, 477, 88 с.

Записка о состоянии Киевской духовной семинарии за 1882–83 учебный год. (1883). Киевские епархиальные ведомости, 23, 473–476.

Захарченко, Є. Ю. (2015). Родина парафіяльного священника Харківської єпархії у ХІХ – на початку ХХ ст. : дис. … канд. іст. наук : 07.00.01. Харків, 213 с.

Знаменский, П. (1873). Приходское духовенство в России со времени реформы Петра. Казань: Университетская типография, 851 с.

Історія релігії в Україні. Православ’я в Україні. Т. 3. (1999). Київ: Український центр духовної культури, 560 с.

Калашников, С. В. (1893). Сборник законов и форм о наградах. Харьков: Типография И. М. Варшавчика, Х, 142 с.

Киевская епархия в 1878 г. (1879). Киевские епархиальные ведомости, 7, 2–7.

Козлинский, С. (1904). Больное место. Киевские епархиальные ведомости, 23, 544–547.

Крыжановский, Е. М. (1890). Очерки быта южно-русского сельского духовенства в ХVІІІ в. Собрание сочинений. Т. І. Киев: Типография О. В. Кульженко, 391–439.

Кузнець, Т. В. (2006). Православне духовенство Уманщини ХІХ – початку ХХ століття. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 607 с.

Меша, В. Г. (2008). Правовий статус духовенства України другої половини ХІХ століття. Вісник Східноукраїнського національного Університету імені Володимира Даля, 11 (129), 167–172.

Миротворцев, В. В. (1880). Меры правительства к преобразованию быта православного белого духовенства, в царствование государя императора Александра ІІ. Казань: Типография Императорского Университета, 43 с.

На сколько (1869). На сколько настоятельно было, в видах обрусения Юго-Западного края, открытие детям православного духовенства путей к обеспечению своего существования на всех поприщах гражданской деятельности? Киевские епархиальные ведомости, 13, 467–479.

Надтока, Г. М. (1998). Православна церква в Україні 1900–1917 років: соціально-релігійний аспект. Київ: Знання, 271 с.

Несколько цифр по статистике Киевской епархии. (1884). Киевские епархиальные ведомости, 18, 803–807.

Правительственные распоряжения. (1871). Киевские епархиальные ведомости, 14, 139–140.

Распоряжения и извещения епархиального начальства. (1885). Киевские епархиальные ведомости, 9, 400–408.

Распоряжения и извещения по епархии. (1886). Киевские епархиальные ведомости, 19, 879–884.

Распоряжения Святейшего Синода. (1868). Киевские епархиальные ведомости, 5, 53–64.

Рункевич, С. Г. (1901). Русская церковь в ХІХ веке. Санкт-Петербург: Типография А. П. Лопухина, 232 с.

Святненко, А. В. (2009). Правове становище Православної церкви на Правобережній Україні (І половина XIX ст.). Культура народов Причерноморья, 162, 134–137.

Семенчук, О. О. (2013). Священицькі родини Уманщини (ХІХ – початок ХХ ст.). Умань: Видавничо-поліграфічний центр «Візаві», 240 с.

Указы Св. Прав. Сѵнода. (1876). Киевские епархиальные ведомости, 2, 6–11.

Устав духовных консисторий. (1843). Санкт-Петербург: Синодальная типография, 134, 56 с.

ЦДІАК – Центральний державний історичний архів України, м. Київ.

Шугальова, І. М. (2011). Правовий статус та матеріальне становище духовенства Правобережної та Західної України наприкінці ХІХ – в першій чверті ХХ століття (за матеріалами польських архівів). Історичний архів. Наукові студії, 6, 68–71.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право (c) 2023 Віталій Тацієнко

Завантаження

##plugins.themes.healthSciences.displayStats.noStats##