Зародження та початок діяльності чорносотенців на Волині

Анотація

Метою статті є дослідження зародження чорносотенного руху на Волині у зазначений період. Автор з’ясовує роль православного духовенства у формуванні організаційної мережі СРН. Проаналізовано ключові напрями їх роботи. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні спеціально-історичних, загальнонаукових та міждисциплінарних методів дослідження із застосуванням принципів історизму, об’єктивності та науковості. Наукова новизна роботи полягає у тому, що проаналізовано особливості становлення чорносотенного руху на Волині; з’ясовано роль православного кліру у діяльності досліджуваного політичного угруповання; визначено головні доктринальні положення організації, соціальну базу, на яку вона спиралася у свої діяльності; досліджено роль духовенства у виборчих процесах; висвітлено роль чорносотенців в ускладненні міжнаціональних взаємовідносин у поліетнічному суспільстві регіону. Висновки. З моменту свого утворення російські чорносотенці розпочали цілеспрямовану та активну діяльність на Волині. На початковому етапі своєї роботи головну увагу зосереджували на формуванні організаційної мережі. Зважаючи на те, що біля витоків волинських осередків СРН стояло православне духовенство, ідеологічними натхненниками якого були єпископ Антоній та архімандрит Почаївської Лаври Віталій, їм вдалося досить швидко сформувати потужну мережу сільських відділів організації. Головною соціальною базою, що поповнювала лави чорносотенців, були місцеві селяни. Це пояснюється тим, що парафіяльні священники, виконуючи розпорядження керівництва єпархії, активно залучалися до розбудови організаційної мережі СРН. З моменту свого утворення чорносотенці зайняли відверту антипольську та антиєврейську позицію, що знайшло вираження на сторінках їхніх пресових органів. Одночасно з цим вони виступали за збереження самодержавства, посилення ролі РПЦ.