Słowa kluczowe
Jak cytować
Abstrakt
Анотація. Одним із важливих напрямків туристсько-рекреаційної діяльності населення є сакральний туризм. Під сакральним туризмом розуміється здійснення подорожей до природних і створених людиною ландшафтних комплексів, що мають священне, духовне значення. В Івано-Франківській області впродовж багатьох сторіч створено багато таких комплексів, за кількістю сакральних пам’яток цей реґіон посідає одне з провідних місць в Україні. До природних сакральних ландшафтних комплексів належать ліси, урочища, джерела, що представниками різних віросповідань у різні часи визнавалися священними. Антропогенними сакральними об’єктами є церкви, каплиці, дзвіниці, монастирі, костели, синагоги та інші культові споруди. Запропоновано методику обчислення оцінки сакральних ландшафтних комплексів із погляду туризму й рекреації. Основними параметрами сакральності є показник комплексної статусної потужності та коефіцієнт локалізації сакральних ландшафтних комплексів, добуток яких утворює комплексний показник сакралізації простору. Визначено, що найвище значення комплексного показника сакралізації простору має Івано-Франківський район.
Bibliografia
Воловик, В. М. (2013). Етнокультурні ландшафти: регіональні структури і природокористування: Воловик В.М. (2013). Етнокультурні ландшафти: регіональні структури і природокористування. Вінниця. ТОВ «Вінницька міська друкарня». 464.
Гродзинський, М. Д. (2005). Knowledge of the landscape. Київ. 2. 400.
Денисик, Г. І. (2012). Антропогенне ландшафтознавство. І. Глобальне антропогенне ландшафтознавство. Вінниця. Едельвейс і К. 306.
Денисик, Г. І. (2015). Антропогенне ландшафтознавство. ІІ. Регіональне антропогенне ландшафтознавство. Вінниця. Вінницька обласна друкарня. 328.
Денисик, Г. І., Воловик В. М., Яцентюк Ю. В., та Кізюн А. Г. (2022). Моделі сакрального простору. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, cерія «Геологія. Географія. Екологія». 53. 93-103.
Канська, В. В., та Мокрій М. І. (2019). Культові споруди в структурі єдиної мережі антропогенних заповідних об’єктів Західного Поділля. Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія: Географія. 31. 1-2. 94-101.
Канська, В. В. (2010). Конструктивно-географічний аналіз антропогенних історико-археологічних заповідних об’єктів Поділля. Наукові записки Вінницького педуніверситету. Сер. Географія. 21. 105-111.
Мезенцев, К. В., та Когатько Ю. Л. (2009). Методи дослідження географії релігії: доцільність використання, систематизація, потенціал картографічного та центрографічного методів. Вісник Київського університету. Сер. Географія. 56. 31-36.
Міщенко, О. В. Сакральний ландшафт: зміст та функції. (2018). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Серія Географія. 1(70). 83-88.
Міщенко, О. В. (2019). Сакральний ландшафт: класифікація та інтерпретація. Науковий вісник Чернівецького університету. Географія. 808. 40-43.
Отрошко, Л. Г. (2012). Теоретико-методологічні засади дослідження сакральної символіки в українознавстві. Український альманах. 7. 184-185.
Хіміч, М. І. (2023). Суспільно-географічні передумови формування сакральної сфери Івано-Франківської області. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Географічні науки». 18. 31-46.
Хіміч, М. (2022). Передумови та туристсько-рекреаційне значення сакралізації пам’яток неживої природи в Івано-Франківській області. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Сер. Географія. 2. (53). 89-99.
Шаблій, О. І. (2001). Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. Львів. Видавн. центр ЛНУ імені Івана Франка. 744.
Шевчук, Л. Т. (1999). Сакральна географія. Львів. Видавн. Львів. ун-ту. 160.
Foucault M., & Miskowiec J. Of Other Spaces. Diacritics, 16(1). 1986. 22-27. https://doi.org/10.2307/464648
Mishchenko, O. (2018). Classification scheme of sacred landscapes. European Journal of Geography. 9 (4). 62-74.
Park, C. C. (1994). Sacred worlds: An introduction to geography and religion. London, 347.
References
Volovyk, V. M. (2013). Etnokulturni landshafty: regionalni struktury i pryrodokorystuvannia [Ethnical and cultural landscapes: regional structures and nature using]. Vinnytsia: TOV “Vinnytska miska drukarnia”. 464. [in Ukrainian].
Hrodzynskyi, M. D. (2005). Piznannia landshaftu: u 2 t. [Knowing landsape: in 2 v.]. 2. Kyiv 400. [in Ukrainian].
Denysyk, H. I. (2012). Antropohenne landshaftoznavstvo. Chastyna I. Globalne antropohenne landshaftoznavstvo [Anthropogenic landscape studies. Part I. Global anthropogenic landscape studies]. Vinnytsia: Edelveis i K°. 306. [in Ukrainian].
Denysyk, H. I. (2015). Antropohenne landshaftoznavstvo. Chastyna II. Regionalne antropohenne landshaftoznavstvo [Anthropogenic landscape studies. Part II. Regional anthropogenic landscape studies]. Vinnytsia: Vinnytsia regional printing-house. 328. [in Ukrainian].
Denysyk, H. I., Volovyk, V. M., Yatsentiuk, Yu.V. & Kiziun, A. H. (2022). Modeli sakralnoho prostoru [Models of the sacred space]. Herold of the Kharkiv National University named after V. N. Karazin, series “Geology. Geography. Ecology” (53). 93-103. [in Ukrainian].
Kanska, V. V. & Mokriy, M. I. (2019). Kultovi sporudy v strukturi yedynoyi merezhi antropohennykh zapovidnykh obyektiv Zakhidnoho Podillia [Cult buildings in the structure of the united net of anthropogenic reserved objects of Western Podillia]. Proceedings of the VSPU named after Mykhailo Kotsiubynskyi, series “Geography”. 31, #1-2. 94-101. [in Ukrainian].
Kanska, V. V. (2010) Konstruktyvno-heohrafichnyi analiz antropohennykh istoryko-arkheolohichnykh zapovidnykh obiektiv Podillia [Constructive and geographical analysis of anthropogenic historical and archaeological protected objects of Podillia]. Scientific notes of Vinnytsia Pedagogical University. Ser. Geography. Issue 21. P. 105-111. [in Ukrainian].
Mezentsev, K. V. & Kohatko, Yu. L. (2009). Metody doslidzennia heohrafii relihii: dotsilnist vykorystannia, systematyzatsiia, potentsial kartohrafichnoho ta tsentrohrafichnoho metodiv [Methods of researching geography of religions: expedience of using, systematization, potential of the cartographical and centrographical methods]. Herald of the Kyiv university, series “Geography”. 56. 31-36 [in Ukrainian].
Mishchenko, O. V. (2018). Sakralnyi landshaft: zmist ta funktsii [Sacral landscape: contents and functions]. Herald of the Kyiv university, series “Geography”. 1(70). 83-88. [in Ukrainian].
Mishchenko, O. V. (2019). Sakralnyi landshaft: klasyfikatsiia ta interpretatsiia [Sacral landscape: classification and interpretation]. Herald of the Chernivtsi university. 808. Geography. 40-43 [in Ukrainian].
Otroshko, L. H. (2012). Teoretyko-metodolohichni zasady doslidzhennia sakralnoii symvoliky v ukraiinoznavstvi [Theoretical and methodological fundamentals of researches of the sacral symbolic in Ukrainian studies]. Ukraiinskyi almanakh. 7. 184-185 [in Ukrainian].
Khimich, M. I. (2023). Suspilno-heohrafichni peredumovy formuvannia sakralnoii sfery Ivano-Frankivskoii oblasti [Society and geographical conditions of shaping the sacral sphere of the Ivano-Frankivsk region]. Scientific herald of the Kherson State university, series “Geographical sciences”. 18. 31-46 [in Ukrainian].
Khimich, M. I. (2022). Peredumovy ta turystsko-rekreatsiine znachennia sakralizatsii pamiatok nezhyvoi pryrody v Ivano-Frankivskii oblasti [Prerequisites and tourist and recreational significance of the sacralization of monuments of inanimate nature in the Ivano-Frankivsk region]. Scientific notes of the Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk. Ser. Geography. 2. (53). 89-99 [in Ukrainian].
Shabliy, O. I. (2001). Suspilna heohrafiia: teoriia, istoriia, ukraiinoznavchi studii [Society geography: theory, history, Ukrainian studies]. Lviv: Publishing centre of the Lviv university [in Ukrainian].
Shevchuk, L. T. (1999). Sakralna heohrafiia [Sacral geography]. Lviv: Publishing centre of the Lviv university. 160. [in Ukrainian].
Foucault, M., & Miskowiec, J. (1986). Of Other Spaces. Diacritics, 16(1). 22-27. https://doi.org/10.2307/464648
Mishchenko, O. (2018). Classification scheme of sacred landscapes. European Journal of Geography. 9 (4). 62-74.
Park, C. C. (1994). Sacred worlds: An introduction to geography and religion. London. 347.
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe.
Prawa autorskie (c) 2023 Марія Ігорівна Хіміч