МІЖМИСТЕЦЬКА ПОЛІФОНІЯ КНИГИ ПОЕЗІЙ «БАРОКОВЕ» ВОЛОДИМИРА ТИМЧУКА: ПРОБЛЕМА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ
DOI:
https://doi.org/10.31652/3041-1017-2024(4)-04Ключові слова:
бароко, есхатологія, екзистенційний час, ліричний герой, символ, катарсисАнотація
У статті проаналізовано художні особливості книги поезій «Барокове» Володимира Тимчука, яка відзначається декоративністю барокової традиції. Важливою ознакою збірки є інтертекстуальність як принцип композиційної організації книги, обумовленої стильовою своєрідністю, ідейно-художніми домінантами. У центрі уваги – образ ліричного героя, який набуває своєї мистецької викінченості крізь призму триєдності людина / воїн / поет. Структурно книга поділяється на 4 розділи: «Весна», «Літо», «Осінь», «Зима». Кожен із них увиразнюється підрозділами: «Людина / Жити!», «Воїн / Вогнити!», «Поет / Любити», що в підсумку створює сакральне число «дванадцять», яке є особливо значущим символом в естетиці бароко.
Циклічність пір року – явище традиційне для побудови поетичної книги, проте воно швидше носить екзистенційно-есхатологічний характер, а не є утвердженням буттєвого оновлення. У триєдності ліричного героя спостерігаємо божественне начало людської сутності, місія якої на землі розкривається в аспекті триєдності чину жити / захищати / любити. У розділі «Весна» відтворено утвердження найвищих поривів людської душі, де особливо виразними стають ті фактори особистісної екзистенції, коли внутрішнє стає зовнішнім, коли світотворення стає основою самотворення. Розділ «Літо» розкриває ліричного героя, як того, хто робить свій вибір і перебуває у вирі власної самореалізації, бо й захищати – це не лише обов’язок, а й внутрішня потреба. Своєрідність розділу «Осінь» зумовлена тим, що герой знаходить миттєвості для самоспостережень, ототожнюється з природою, позбавляється колективної самотності. Розділ «Зима» є водночас кульмінацією та розв’язкою книги, створює часопростір, коли ліричний герой перебуває на межі есхатологічної незворотності, а реципієнт переповнений болем-катарсисом.
Посилання
Біланюк П. Триєдине джерело краси, людина як митець. URL : http://surl.li/thezba .
Зелененька І. Невтрачені покоління : особливості поезії комбатантів. Євшан. 2024. Випуск № 18–19. С. 14–23. URL: http://surl.li/qgduqa .
Тимчук В. Барокове : поезії. Львів, Житомир, Ужгород, Харків, Одеса, козацький степ, Вінниця, Київ : ТО «VarT»; Простір-М, 2024. 144 с. : іл.
Vinnichuk A. P., Krupka V. P. The problem of the author and lyrical hero in a poetic writing. International scientific conference «The influence of culture and art on the value orientations of civilization in war and post-war times» : conference proceedings (August 30–31, 2022. Riga, the Republic of Latvia). Riga, Latvia : «Baltija Publishing», 2022. P. 105–107. URL: http://surl.li/zfzzpu
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Віктор Крупка, Алла Віннічук

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ви маєте право:
Поширювати — копіювати та розповсюджувати матеріал у будь-якому середовищі або форматі з будь-якою метою, навіть комерційною.
Адаптувати — реміксувати, трансформувати та використовувати матеріал з будь-якою метою, навіть комерційною.
Ліцензіар не може скасувати ці права, якщо ви дотримуєтеся умов ліцензії.
За таких умов:
Атрибуція — Ви повинні надати відповідну атрибуцію, надати посилання на ліцензію та вказати, чи були внесені зміни. Ви можете зробити це будь-яким розумним способом, але не таким, який би наводив на думку, що ліцензіар підтримує вас або ваше використання.
Відсутність додаткових обмежень — Ви не можете застосовувати юридичні умови або технологічні заходи, які юридично обмежують інших у здійсненні будь-яких дій, дозволених ліцензією.
Повідомлення:
Ви не зобов'язані дотримуватися ліцензії щодо елементів матеріалу, що є у відкритому доступі, або якщо ваше використання дозволено відповідним винятком або обмеженням.
Гарантії не надаються. Ліцензія може не надавати вам усіх дозволів, необхідних для передбачуваного використання. Наприклад, інші права, такі як право на публічність, право на приватність або моральні права, можуть обмежувати використання матеріалу.