Педагогічне краєзнавство як фактор розвитку творчої індивідуальності учнів у спадщині М. Д. Леонтовича

Анотація

У статті проаналізовано соціокультурні та економічні перетво­рення, що відбулися в українському суспільстві, які спричинили глибокі перетворення в системі освіти, в якій дедалі більшого зна­чення набувають загальнолюдські цінності та ідеали, актуалізу­ється проблема розвитку творчої особистості. Зауважено, що од­ним із головних джерел розвитку творчої індивідуальності сучасних студентів у складний перехідний період є педагогічне краєзнавс­тво, яке цілком залежить від творчого характеру вчителя.

Звернено увагу на те, що сучасна педагогіка потребує вивчення об­ґрунтованих узагальнень педагогічного та краєзнавчого досвіду передових учителів краю, вивчення педагогічної діяльності яких сприятиме розвитку педагогічної культури, впливатиме на транс­формацію державотворчих процесів. Загалом розглянуто про­блему розвитку творчої індивідуальності студентів засобами педа­гогічного краєзнавства.

Висвітленно прак­тичні засади краєзнавства, які засновані на фунда­менті майже 11-ти річної педагогічної спадщини Миколи Леонто­вича, що сприяли актуалізації проблеми розвитку творчої особистості учнівства і мають бути розгля­нуті, досліджені, популяризовані для покращення дій загальноосвітніх програм педа­гогічного крає­знавства в Україні. Розглянуто локальну галузь педагогічних і краєзнавчих проблем, успішно розв’язаних у минулому Миколою Леонтовичем. Доведено, що використана Миколою Леонтовичем на початку століття галузь крає­знав­ства через 100 років стала спадковістю нації й кори­стується вагомою популярністю серед на­щадків. Отримані матеріали допоможуть прослідку­вати оригінальні ідеї, перспективні напрями, не­тради­ційні технології навчання і виховання шко­лярів Миколою Леонтовичем, як поетапне становлення розвитку творчої особистості на регіональному матеріалі у взаємодії комплексу освітнього поте­нціалу педаго­гічного краєзнавства з музичним фольклором. Доведено, що функції краєзнавства (фольклорна, освіт­ньо-пізнавальна, виховна-розвиваюча, оздоро­вча), ви­користані Миколою Леонтовичем, пов’язані з ефе­ктивним комплексним узає­мозв’язком народних традицій, навколишнім се­редовищем, пісенним фольклором, природними властивостями органі­зму індивідів, доведені са­мим життям.