ЕВОЛЮЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ІНТЕГРАТИВНОЇ ФУНКЦІЇ КООПЕРАТИВНОГО НАВЧАННЯ У США: ВІД МІЖРАСОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ДО РІВНОПРАВНОЇ УЧАСТІ У СПІЛЬНІЙ НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

У статті розкрито історичну трансформацію соціально-інтегративної функції кооперативного навчання у США в другій половині ХХ – на початку ХХІ століття. На основі історико-генетичного, проблемно-хронологічного та порівняльного аналізу теоретичних і емпіричних праць простежено еволюцію дослідницьких підходів до розуміння соціальної інтеграції: від поліпшення міжрасових відносин у десегрегованих школах до подолання статусної нерівності всередині неоднорідних за складом навчальних груп. Розглянуто соціально-інтегративний потенціал моделей «Ажурна пилка» (Jigsaw), «Команди – ігри – турніри» (TGT) і «Командне навчання з оцінюванням індивідуальних досягнень» (STAD), а також статусно-орієнтований підхід Е. Коен і Р. Лотан та розроблену в його межах систему «Комплексна організація навчання» (Complex Instruction, CI). Простежено розширення досліджень соціально-інтегративних можливостей кооперативного навчання на проблеми залучення учнів із порушеннями розвитку до спільної навчальної діяльності з однолітками, а також налагодження співпраці між учнями з різним мовним і культурним досвідом. Виокремлено чотири етапи еволюції соціально-інтегративної функції кооперативного навчання у США: становлення теоретичних засад, орієнтації на поліпшення міжрасових відносин, зосередження уваги на подоланні статусної нерівності всередині навчальних груп та розширення соціально-інтегративних завдань у контексті інклюзивної освіти. Визначено провідні тенденції цього процесу: розширення соціальних завдань кооперативного навчання, удосконалення педагогічних механізмів їх реалізації, диференціацію критеріїв оцінювання результативності та перехід до системної організації спільної навчальної діяльності в неоднорідних за складом класах. Запропоновано трирівневу аналітичну модель, що розмежовує інституційні умови кооперативного навчання, характер міжособистісних стосунків між учнями різного походження та забезпечення кожному учневі реальних можливостей повноцінно брати участь у груповій роботі незалежно від його статусу. Обґрунтовано, що соціально-інтегративні результати залежать від характеру навчальних завдань, статусних очікувань, якості педагогічної організації співпраці та інституційних умов. Наголошено на необхідності розрізняти позитивні міжособистісні стосунки, рівноправну участь учнів у спільній пізнавальній діяльності та підвищення навчальних досягнень як взаємопов’язані, але не тотожні результати кооперативного навчання.